Розділ 12. Коли життя вирішує бути (майже) нормальним 

 Мія прокинулася… спокійно, без тривоги, без відчуття, що світ от-от вибухне, її хтось викраде, академія провалиться в портал, а вона — випадково активує щось заборонене. 

— Це підозріло, — пробурмотіла Мія, зав’язуючи волосся. — Якщо день починається нормально, значить, десь у мене вже є борг перед долею. 

 Вона швидко вдягнула свою формену сукню, глибокого темно —синього кольору, переглянула конспекти, зібрала всі необхідні речі в сумку і поглянула на себе в дзеркало, промовляючи сама до себе: 

— Якщо я  переплутаю закляття стабілізації з закляттям підсилення… — задумливо мовила. — Мене або похвалять… або евакуюють половину корпусу. Буду надіятись, що дні в бібліотеці пройшли не даремно і моя пам'ять мене не підведе.  

 На щастя для Мії, корпус лишився на місці, заняття з практичної магії минули напрочуд гладко, а лекції пройшли в цілому досить непогано і навіть місцями весело.   

— Адептко Арен, — викладач схрестив руки на грудях і примружився. — Ви зараз або геній… або дуже добре маскуєтесь. 

— Я просто багато вчилась, — чесно відповіла Мія. 

— Підозріло, — пробурмотів він. — У такому разі — продовжуйте, але без фокусів. 

 Фокусів, звісно, уникнути не вдалося, але цього разу — нічого не вибухнуло, не задимілося і ніхто не сплутав її чарами чорної магії — « Це вже прогрес подумала дівчина».  

Розділ 12.1 Початок нового 

 За обідом Мія вже сиділа в компанії кількох адептів. Хтось підсовував їй формули, нашвидку пояснюючи складні моменти, хтось ділився свіжими плітками, а хтось просто мовчки їв поруч, не намагаючись ані уникати дівчини, ані демонстративно ігнорувати її присутність. Це вже був прогрес — у стінах Академії Ноктус чутки ширилися зі швидкістю світла, і як би не хотілося їх уникнути, повністю сховатися від них було неможливо. 

 Адепти ще не встигли оговтатися від того, що Мію дивним чином зарахували вже після початку навчального року (це було одним із найскладніших обмежень в Ноктусі, яке не можна було обійти навіть в складних ситуаціях, проте зв'язки Валькрейна виявилися набагато впливовішими), як вже через кілька тижнів навчання, Академію сколихнула нова звістка — про порушення захисних контурів і можливу причетність до цього нової адептки. Ніхто не міг пояснити, як і чому це сталося, проте майже кожен вважав за потрібне обговорити подію та можливі наслідки для всіх учнів. Утім, за кілька днів хвиля інтересу стихла, поступившись місцем новим чуткам — тепер адепти з запалом перемивали кісточки адептці Марк, яка, за чутками, вирішила покинути навчання на останньому році заради коханого, що мав прямий стосунок до королівського двору. 

 Мії стало трохи легше дихати. Вона з усіх сил намагалася влитися в новий колектив і водночас наздогнати навчання. З останнім проблем не виникало, а от здружитися хоча б із адептами власного потоку виявилося значно складнішим випробуванням. Саме тому дівчина щиро раділа будь-яким проявам доброзичливості й щоразу намагалася підтримати розмову, навіть якщо та починалася з пліток. 

— Знаєш, — задумливо мовив Тарк, жуючи, — ти не така зануда, як про тебе розповідали. 

— Дякую… напевно? — Мія здивувалась і посміхнулась одночасно. — А що саме про мене розповідали? 

— Що ти можеш знищити людину одним поглядом. — з серйозним обличчям повідомив їй адепт. 

Мія серйозно підвела на нього очі, та в її погляді з'явився маленький хитрий смішок.  

— Це наклеп. — жартома відповіла дівчина.  

— О, — насторожився він і уважно продовжував дивитися на дівчину.  

— Я ще й словом можу. — вимовила Мія, ледь стримуючись від того, щоб не засміятися. 

 Проте, це не завадило Ліані ледь не захлинутися від сміху, паралельно жуючи свій салат. Дівчата весело переглядалися і продовжували жартувати до кінця обіду, а життя непомітно заграло новими барвами.