Розділ V Влада Куликовська

Вранці наступного дня прийшла ще одна шокуюча звістка - знайшли Владу Куликовську без свідомості. Її терміново госпіталізували. Про це Аделі повідомив слідчий, коли вона набрала його, щоб розказати про злам в її квартирі та розкидані речі. Слідчий уважно вислухав, а потім наказав нічого не чіпати, приїдуть поліціянти та оглянуть все.  Він в свою чергу розповів про те, що годину тому знайшли зниклу, і чи не знає Адель про це нічого цікавого. Дівчина звісно відповіда негативно, адже Влада була їй як сестра, і якби була б якась важлива інформація, то Адель тут же розповіла поліції. У відповідь на багатозначне мовчання слідчого Данила на ці слова, дівчина відповіла, що її нікому не залякати, і вона чекає в себе поліцейських.

Слід зазначити, що цієї ночі Адель майже не спала, все переживаючи про злам і побоюючись, щоб злочинець (чи злочинці?!) не навідались сюди знову. Вдома про всяк в неї був електрошокер, і це трохи заспокоювало. Проте вночі в її голові роїлись різні думки, які сходились до однієї "Хто і навіщо заліз до її квартири і залишив безлад з погрозами?". Тому вранці дівчина була вся розбита та квола. Та коли вона почула, що знайшлась Влада, то де і взялись ті сили- Адель готова була хоч зараз їхати до Владусі.

Слідчий Данило Матвієнко після довгих вмовлянь таки дозволив провідати подругу, але недовго, хвилин 10, не більше. Він повідомив їй, що Влада ще не прийшла до тями, але це може статись будь якої миті.

Влада Куликовська лежала в одній з приватних лікарень в центрі міста, тому Адель швидко привівши себе до ладу, сіла за кермо своєї крихітки і помчала у потрібному напрямку. По дорозі чи Дорогою? вона придбала великий букет білих та фіолетових еустом??, які Влада дуже любила.

Вже через півгоди Адель була в лікарні. Приємна дівчина на рецепші, що гордо стояв посеред входу, пояснила як пройти до потрібної палати. Тільки попередила, що там поліцейська охорона. Подякувавши працівниці решепшену, Аделія піднялась на 3-й поверх. Біля палати Влади стояло пару охоронців. Подзвонивши шефу та запитавши про скромну персону Адель, охоронці таки пропустили дівчину до палати подруги.

Зайшовши до середини кімнати, Адель Гордієнко побачила Владу. Вона була бліда та лежала під крапельницями на ліжку біля вікна без свідомості. Ще ніколи Аделії не доводилось бачити подругу такою беззахисною,  немічною та вразливою. Серце дівчини защемило від жалю. Але потім вона нагадала собі, що Влада дива, а це головне. Попросивши у чергової медсестри вазу, вона поставила гарний букет еустом в неї біля ліжка хворої. Квіти значно оживили білу та надто стерильну палату, додавши їй життя та трохи барв. Побувши біля Влади деякий час, Адель тихенько вийшла з палати.

Так вона навідувала подругу декілька днів, та, на жаль, Влада поки не приходила до тями. Як розповіла Аделії чергова медсестра, за прогнозами лікарів хвора мала скоро прийти до тями. Це всеоюляло надію, тому Адель тепер заходила до Влади Куликоської у хорошому настрої. Сидячи біля подружки, молода письменниця вдивляючись в її обличчя- так хотілось, щоб Влада відкрила очі та впізнала її. 

Пройшло три дні з тих пір як модель знайшли у непритомному стані. На четвертий день Адель, як звичайно, вирішила відвідати Владу у лікарні. Перед цим вона заїзала до Каті у бібліотеку поділитись останніми новинами. Катруся повідомила їй радісну новину, що вони з Женею зустрічаються. Порадівши за подружку, Адель розпрощалась- час було їхати до лікарні.

Дорога не зайняла багато часу, так як бібліотека знаходилась поряд з приватною лікарнею, де перебувала зараз нещасна модель. Привітавшись з дівчатами на рецепшені, Адель піднялась ліфтом на вже знайомий поверх. Вона підійшла до палати, та охорона попередила, що у Влади зараз медсестра, яка збирається робити їй уколи. Влада все ж попросила дозволу в охорони зайти, так як на серці чомусь  було тривожно. Вся справа була в тому, що аромат парфумів біля палати був аж занадто дорогим як для медсестри.

Вислухавши аргумент, охоронці все ж пропустили дівчину до палати. І якраз вчасно - чорнява невисока жіноча постать у білому халаті та дорогих туфлях на шпильці схилилась над Владою. "Мабуть хоче вбити її",- промайнуло в Адель в голові. Щось в цій жіночій фігурці видалось їй ледь знайомим.

- Зупиніться! Не робіть цього!- промовила молода письменниця, кинувшись до незнайомки.

Жіноча постать рвучко повернулась до Аделії, тримаючи шприц з якоюсь безбарвною рідиною у руці. Прямо як в сновидінні Аделії. Дівчина здивовано промовила:

- То це була ти в моєму сновидинні! Як же так?...

Нападниця хижо засміялась:

- Так, дурненька, весь час це була я. Як же приємно дивитись, коли всі, як ідіоти, шукають винного, а він тут, поряд, сумирний як пухнастий білий котик.

Винною виявилась...