Призначення

— Елібо, розповідай, що за нагальність цього разу?— я розпочала про останній переліт.

Прийшла годинна зустріч наших щоденних зборів центру, де ми могли ознайомитися з основними подіями минулого дня і спокійно прийняти найкорисніші рішення.

— Та нічого особливого, хто би міг подумати, що із-за цього виникне стільки проблем. Душа раптово згадала, що не виконала свого земного призначення, забувши при цьому, що перші сімдесят втілень просто живе і набирається людського досвіду, — поважно доклав Елібо.

— А що саме? — вступив Ортепо. Маю відчуття, що людина з мого світу.

—Точно! — Чоловік, 55 років, вирішив зустріти взаємне кохання,— важно повідомив Елібо.

—З цим щось варто робити, якщо ми кожен раз будемо повертати людей з кінця тунелю через такі дрібниці, нас не вистачить, — пхикнула Енроча, не відриваючи погляд від чергової книги, для неї цей  мотив був зовсім абсурдним.

— Я з вами згодна, — коротко підсумувала я. Це проблема відділу просвіти душ, які чомусь постійно забувають саме цю тему доносити своїм людям.

До слова, відділ просвіти очолювала Гандза, або як ми її називали по-іншому Дзиґа, молода дівчина, років тридцяти, а у її відділі були ангели-охоронці та сутності Вищого Я, через яких кожна людина землі пізнавала себе, могла побачити та ввійти в інший вимір буття, де могла уже й керувати ним.

—Я не знаю, що робити з цим усім, — голос Дзиґи тремтів, наче вона ось-ось розплачеться. Її жовтаве плаття мінялося у кольорі, коли та нервувала, темніло, як срібло, яке забули почистити, а все через те, що у Дзиґи був надлишок енергії, який вона невміло залишала напризволяще.

—Люди зневірені і не розуміють сенсу буття, допоки дійдуть до просвітлення, їх земна дорога вже закінчена. Ми щоденно намагаємося подати максимально швидко доступну інформацію, як треба жити, але більшість нас не чує. Агенти сірих Кардиналів змінюють частоти звуків і ми маємо з тим постійні проблеми,— далі вела Дзиґа.

— Можливо на варто відновити роботу відділу Віри та Надії, щоб тримати цю частину матриці активною аж до самих воріт тунелю? — добавив Ортепо, і як завжди мав рацію. Але тут є ще одна важлива деталь, — вчасно додав він. Ми забули, що взаємне кохання спокійно живе до 50, а далі нам потрібно просити Скарбника про додаткові кошти на створення окремого виміру відповідника душі бідного чоловʼяги ( випадок 99– КТ ) інакшого варіанту я не бачу.

Ортепо вправно вивів картину життя чоловіка на великий екран, прокрутив нам його можливі ходи, у його програмі життя були вибрані усі пропозиції - навіть у творця закінчуються ресурси , якщо людина бездумно їх тратить, але всі присутні зійшлися на першій пропозиції.

Ми абсолютно довіряли Ортепо, бо він мав здібності дуже швидко проглянути сотні різних варіантів долі людини з тими, хто зустрічався на її шляху життя, але якщо їх не було оптимальних, то єдиним виходом, як це можна було зробити - штучно створити обставини.

—Згода!— підсумувала я радісно, уже сформувала запит до Адари, чекаємо до завтра на нові поправки. 

У мене аж добавилось енергії на 20-30 годин, якщо ця ідея спрацює, то покращить життя нам усім, а найбільш важливо, що чоловік землі отримає своє взаємне кохання.