Розділ 2

Тейр швидко й легко вийшов у космічний простір і настала тиша. Вона здавалась надприродною, не живою.  Занепокоєння всередині хлопця від цього лише зростало.

Торо повільно йшов вздовж зеленого коридору корабля його родини. Всі кімнати котрі він проходив були вільними, ніби на Тейрі крім нього взагалі нікого більше не було. Ближче до великої зали він зупинився. Йти далі, у порожнечу, зовсім не хотілось. Стіни корабля тисли, забирали повітря з його легенів. Невідворотність лягла тяжким каменем на груди. Нічого вже не буде як досі, все скінчено. Закони Уна-Ре чітко пояснювали наслідки будь-якої зневаги. Якби батько не забрав з собою свою колекцію, то можна було б припустити, що вчинок не несе найстрашнішої кари. Але…

Але хлопець розумів хто його батько. Кі-Но не можна було назвати злим, скоріше просто іншим. На все у нього була власна думка, власні переконання, котрі значили більше ніж слова інших. Скільки разів Торо чув як батько сварився з дідусем, не можна й злічити. Чого вони сперечалися, хлопець не розумів, та й не памʼятав. Єдине, що він одного разу почув закарбувалося в його памʼяті. 

– Ти ставиш під загрозу майбутнє своєї дитини. Те що ти замислив зруйнує все! Невже це варто того? 

Відповіді Торо не почув, хоча легко було зрозуміти що скаже на це батько. 

Вирішивши повернутися до цього спогаду пізніше, хлопець зайшов у кімнату. Вона була простора, як і всі інші на Тейру. Хоча напевно лише батькова кімната виділялася розмірами. У цій же було лише найнеобхідніше. Біле двоспальне ліжко, дві прикроватні тумби з підсвіткою того ж кольору. В центрі приміщення на підлозі лежав зелений килим. Поверх нього стояло широке крісло і маленький столик. З іншого боку стіни стояв монітор і прозора панель для клавіатури. Біля широкого вікна ілюмінатора по ліву сторону розташувались двері до вбиральні і гардеробу. 

Торо кинув свою сумку на ліжко і присів. Так він просидів декілька хвилин не знаючи що робити далі. В ілюмінаторі виднівся лише космос і далекі планети, котрі він мріяв відвідати. Та батько не дав згоди на його відʼїзд до Айсу, щоб навчатися пілотуванню. У той момент це здалося дивним, бо батько ніколи не прагнув тримати сина поряд з собою. Все це, вже не має ніякого значення. 

Хлопець дістав з сумки меча, котрий полюбляв більш за все. Дідусь казав, що ним володіла його мати і вона була б щаслива якби її син теж навчився цій майстерності. Тому, Торо навчався дуже старанно. Чорне лезо, завжди холодне, було міцним та гострим. В її сімʼї він передевався від батьків до дітей багато поколінь. 

Світлину, чомусь, знову розглядати він не наважився, але й ховати в сумці її не бажав. Тому просто поклав її на прикроватну тумбу, зображенням униз, встав з ліжка і вийшов у коридор. 

Кі-Но і Хаук, залишивши Торо наодинці, одразу пішли на місток управління. 

– Хаук, чи є новини від Он-Сі? 
– Наші люди в Баск доповіли, що поки все тихо. Сигнал з датчика біля станції передав сигнал, але вони не одразу зрозуміють що коїться. Їх системи засліплені. 
– Чому це сповіщення взагалі до них дійшло, ти не думав про це? – Хаук з Кі-Но зайшли на місток управління. Далія сиділа за штурвалом, недалеко від неї стояв Евс. Чоловік перевіряв систему корабля. 
– Думав. Наше павутиння бездоганне, але, на жаль, хтось зміг його зламати. Через це Мара і Кіон прилетіли з перевіркою, а Мадже отримав сповіщення. 
– Знову цей Мадже, треба було його позбутися, – вишкірився Кі-Но, – цей хлопець викликає в мене ту ж саму лють, що й його батьки. Хоча всі вони зарозуміла погань. – чоловік не приховував своїх емоцій, тепер це було ні до чого. – Скільки людей, на твою думку, задіяні в нашому провалі? 
– Я побачив два сліди, обидва з Баск. Вони дуже гарно приховали свою присутність в нашій системі, але мені вдалося зафіксувати їх. 
– Баск не переживе наступних подій. Це добре, зрадники загинуть, а ми повернемося і візьмемо під своє крило те що залишиться. 
– Ви впевнені? Єдині хто зможуть вижити це люди Айсу. Ман не повірить нашим словам. 
– Тоді позбудемось його. Все просто Хаук, потім вже не треба буде приховувати своє нутро. А всі інші, занадто слабкі, щоб йти наперекір. Роки безтурботності зробили їх слабкими. 
– Не варто сподіватися на це, Домі. Айсу не просте місто…
– Стратегія дуже проста. Ми візьмемо декілька незадоволених і розправимось над ними на очах всіх інших, це самий дієвий спосіб. 
– Погоджуюсь, – холодно зауважив радник. 

Уна-Ре повільно крутилась по своїй осі в очікуванні неминучого. Вся команда з шести людей Тейру дивилась на те, як Сі-Го почало осипати метеоритами. Вулкани активізувалися, почали викидати лаву, котра підпалювали все навкруги. Тварини бігли, намагаючись знайти порятунок, але все було марно. Через декілька хвилин Уна-Ре зазнало страшного удару. Вогонь пішов по містам, котрі не могли захистити барʼєри. Тріщина пішла вздовж пустельних земель. Кі-Но похмуро дивився на те місце, де знаходилось його місто. Воно палало як і всі інші. На секунду йому стало шкода їх, але всього лиш на секунду. Він вирішив, що вони стануть жертвою на благо майбутнього. 

– Домі Кі-Но, наші датчики фіксують, що у ядра Уна-Ре піднімається температура, дуже швидко. – повідомила Сера. Жінка була головою відділу науковців, відділу, про котрий не знали в Баск. Дуже давно вона почала співпрацювати з Кі-Но за для кращого майбутнього, хоча Хаук думав, що це говорили в ній звичайні амбіції. 
– Цього не повинно було статися, перевір інформацію.
– Перевірила двічі, вона правильна. Уна-Ре буде знищено не більше ніж через півгодини. 
– Перевір ще раз! – закричав Кі-Но. 

Жінка знову почала перевіряти дані, але вони знову підтвердились. 

– Евс, – схопив Кі-Но за сорочку молодого чоловіка, котрий стояв недалеко від нього, – Ти казав, що планеті нічого не загрожує! 
– Домі, я не розумію як таке можливо! – ледь дихаючи від страху закричав він. – Мої розрахунки були вірними! Присягаюсь!
– Ти дурень! – Кі-Но дістав гострий як бритва ніж і приставив його до шиї хлопця. 
– Прошу вас, Домі! 
– Ти помреш тут! 
– Домі, подивіться! Подивіться що відбувається! – голосно сказав Альрік, він схопив Кі-Но за руку, котра тримала ніж і вказав в ілюмінатор. 
– Прибери свою руку, нездара, до тебе я ще дійду. І до всіх інших, – холодно наказав чоловік. Він подивився на свою команду, на тих хто допомагав йому, на тих хто підвів його. Еір і Регін, сестра з братом, близнюки, відповідали за безпеку павутини, підвели його. Сера, не прослідкувала за розрахунками Евса і Альріка. Тільки Далія виконала свою роботу, хоча важко було спаплюжити таку просту задачу. Ще й Хаук, котрий допустив проникнення двох осіб до їх бази даних. 
– Домі Кі-Но, сонячна станція знищена, корабель більше не зможе дозаправитись, які наші дії? – спитала Далія. 
– Летимо на Іс. 
– Домі, – звернувся до Кі-Но Хаук, – Подивіться, будь ласка, в ілюмінатор.