ТУК ТУК……ХТО ТАМ? ТЕМРЯВА

Чашка чаю, звичайного чорного чаю стояла на столі. Він просто мовчав. Погляд спрямований кудись у незвідану далечінь нашого світу. Гарячий, почекаю ще трохи. Його думки ніби пір’їнки, що підхоплені літнім вітерцем кружляють довкола. Його пальці, ледь торкалися реальності світу. Він бачив два всесвіти і мільйони життів, але не знав хто Він і чому розуміє. Він не любив смак чаю, йому подобався п’янкий запах.

Поруч задзвонив телефон, на дисплеї він побачив номер *9871998666#.

Він здогадувався чий це номер.

«Привіт» — сказав голос на іншому кінці телефону. Він був сповнений сили, дикої утробної люті та не зрозумілого страху.

«Доброго дня» — спокійно відповів Він.

«Впізнав?» — промовив голос по іншу сторону.

«Так» — Він говорив коротко. Так, я розумів з ким маю честь розмовляти.

«Чому в такого Вчителя як я, такий віруючий у добро учень як Ти?»—, після невеликої паузи, продовжив,- «Я —  Сатана, і ти завжди був моїм учнем».

Тепер, нарешті, я остаточно зрозумів свою сутність, єство своєї жорстокості, яка є призмою мого погляду на цей світ. МИ не зло, МИ — судді цього пекла, що створили люди. І до того часу, доки б’ється хоч одне мерзенне серце, Я і мій Вчитель будемо вічні. Наше життя — це нескінченність, а існування людей це лімб. І між смертю Автора цієї книги, та смертю будь-кого стоїть прірва вашої дурості та зарозумілості. ВИ ВОЛОДАРІ?????????

АХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА

Жарт, хороший жарт. Душі людей навіть попелу цього світу не варті, і зрозуміють вони це лише тоді, коли на далекому континенті розтане квітка. Вона і буде істиною в зареві ВАШОЇ ночі.

Я запитав у Свого вчителя: «Хто я?» Він посміхнувся у слухавку і сказав.

«Ти — кам’яна квітка, божество ненависті і мій учень»—, його голос став дружелюбнішим, щось змінилося в ньому.

Цьому світу не важливо добрий ти чи злий, в ньому нема вірних і не вірних рішень, є лише твої рішення, ті, які обираєш ТИ. Світу все одно на твою совість, доброту та чесність. Ти не той, ким себе вважаєш. Зараз ти той, ким тебе зробили БРЕХЛИВІ БОГИ. Істину зрозуміє лише той, хто зможе зайти за куліси та побачити справжніх акторів, без гриму та масок.

Чи було б мені простіше знаючи, що я добрий янгол, хм… Можливо, але цей шлях лише мій. Я — частина балансу, справжнього істинного балансу, нехай і темної сторони. Хтось же має робити чорну роботу, то чому не я.

Я не бажаю нікому своїх снів, це чортове пекло. Розділ книги в якому я описував повінь, яка накриє Америку, Європу…. Був написаний ще восени, як би ж я знав, що все то не вода, що накриває хвилями. Зараз я розумію, що бачив вірус. Бачити майбутнє уві сні? Хтось скаже що це класно, що це дар. А я скажу — це обов’язок смертного Божества….Це моє

ПРОКЛЯТТЯ