Не за горами той час, коли все, що було дивним і незрозумілим стане справжнім і буденним. Абсурд правитиме світом. Все змінюється дуже швидко і ніщо вже не буде колишнім. Постріли і смерть будуть на кожній вулиці, катаклізми сколихнуть цей світ, ніби розгнівана мати колиску свого малюка. Ми котимось туди— звідки прийшли. Ми— діти хаосу. Смертей ставатиме все більше: невідомі хвороби, війни, катаклізми, халатність і байдужість людей залишатиме на землі свої маленькі відбитки. Ми є катами цього світу і його істинними рятівниками в одній особі. Розуміючи себе , свій світ, своє внутрішнє єство, ми зрозуміємо цей світ. Ми— відображення того, що ми зробили з нашим всесвітом, ми— призма, через яку його видно. Все має свій початок і свій кінець. Вбиваючи все довкола себе, ми вбиваємо себе отрутою нашого життя, наших вчинків, слів і думок.