Дивлячись очима мурахи на цей світ, ми бачимо атоми і молекули в розрізі величини того простору і часу, що нас оточує.
Виходячи на вулицю, я бачу сотні людей, які йдуть із зав’язаними очима. Ті ж в кого ці очі розв’язані, дивляться на все через призму окулярів які їм нав’язало світове правління. Жменька дріб’язкових людей, які керують приматами. Імена Ляльок давно відомі, невідомими залишаються лише ляльководи, які заправляють ними, та директор театру, де вже багато тисяч років грають п’єсу-трагікомедію "Сім мільярдів безправних мурах". Ніхто ніколи не скаже правди, кожен намагається вас ввести в оману. Ми живемо в світі, де все планета належить жменьці люду, і ми всі, як безправні мурахи, належимо їм з цією планетою. І подібно найдавнішій цивілізації, яка живе поряд з нами, ми своїми маленькими лапками, пропалюючи наскрізь життя, допомагаємо їм заробити ще більше папірців, за які вони нас тримають. Як хазяїн тримає собаку на ланцюзі, так і вони це роблять, вішаючи нам на шию горді назви «менеджер», «копірайтер», кидаючи нам кістку, щоб ми не померли з голоду. Ми живемо в наших маленьких будиночках, які нам не належать, і не бачимо далі витягнутої руки.
Той, хто знає минуле, той знає майбутнє. Піраміди, Стоунхендж і ще велика кількість різних доказів того, що ми тут гості. Не слухайте сторону обвинувачення, чи сторону виправдання, будьте суддею і тоді в ваших очах промайне іскорка істини. Твої таланти в цьому світі нікому не цікаві, усі хочуть їсти, хоч царі, хоч холопи, і коли нагодуєш царя – станеш придворним, і будеш його дійною коровою, щоб через тебе він міг доїти ні в чому невинних мурах. Якщо ви не можете зрозуміти того, що написано вище, значить не думайте про це. Будьте мурахою в цьому житті. Радійте сонцю, і свіжому подуву вітру, що сколихує опале брудне листя, на молоду зелену травичку під вашою лапкою.