Розділ 8: Історія батьків Зеро

Мати Зеро, Аліна, раніше працювала у косметичному салоні, ще до того, як новий податок ускладнив її життя. Її доля була нелегкою: вона була сиротою і змушена була самотужки боротися за своє місце у світі. Поступово їй вдалося знайти роботу і знайти чоловіка. Їхня зустріч була зовсім не романтичною: вони познайомилися, коли Аліна прийшла платити перші податки, і навіть посварилися через незначний інцидент на парковці, коли її автомобіль зачепив машину майбутнього чоловіка.

Батько Зеро працював на станції з розробки нано-костюмів. Незважаючи на його високі навички, низький соціальний рейтинг не дозволяв йому піднятися кар’єрними сходами.
Через декілька днів після сварки, за чашкою дешевої, але смачної кави, вони випадково знову зустрілися і цього разу знайшли спільні інтереси. Це була "любов з другого погляду". Після нетривалого періоду знайомства вони вирішили одружитися, що допомогло підвищити їхній рейтинг, хоч і ненадовго. Разом вони продовжували боротися за місце під сонцем і знаходили розраду один в одному.

Коли макрочастинка TON618 потрапила до тіла Аліни, вона була простою жінкою, яка не мала жодних соціальних привілеїв, а її життя перетворилося на низку труднощів через нові податки. Їхній сім’ї не вдалося втриматися в умовах погіршення економічної ситуації, і вони були змушені покинути місто, як і багато інших людей. Оскільки їхній рейтинг не дозволяв їм отримувати базові ресурси, вони переселилися до лісу. Ліс був родючим і багатим на неони, через що мав багато поживних речовин та чисте повітря, але в той же час був небезпечним через мутації тварин, спричинені підвищеною концентрацією неонів.

Минули роки, і Аліна з чоловіком, хоч і мріяли про дитину, довгий час не могли її народити. Вони жили скромно, ховаючись у віддалених лісах, щоб уникнути небезпек, які з кожним роком наростали у їхньому світі. Ліс, колись їхній притулок, тепер ставав усе менш безпечним. Мутовані істоти, що виникли через збільшення сили неонів, почали заселяти околиці. Вони були більшими, швидшими, агресивнішими і значно небезпечнішими за звичайних тварин, з якими люди мали справу раніше.

Аліна, яка нарешті завагітніла, разом із чоловіком намагалися вижити, незважаючи на брак ресурсів і небезпеку з кожним днем. Однак життя у лісі ставало нестерпним. Мутовані хижаки полювали навіть вночі, знищуючи все на своєму шляху. Їхні реви долинали до подружжя, коли вони ховалися у своїй невеликій хатині. Одного дня, коли група мутованих істот несподівано напала на їхній прихисток, ситуація стала критичною. Чоловік Аліни розумів, що втекти їм не вдасться — вагітна дружина була надто слабкою, щоб бігти. Він знав, що якщо вони не зроблять чогось негайно, їх обох буде знищено. Усі ці роки вони були разом, підтримували одне одного, і тепер він був готовий віддати все заради того, щоб вона і їхня майбутня дитина вижили. З болем у серці, чоловік Аліни ухвалив важке рішення. Він попросив її залишитися у безпечному місці, поки він відволікатиме хижаків.

- Я повинен це зробити заради нашої дитини" - сказав він, обійнявши її востаннє. Він вийшов зі схованки, зважившись протистояти небезпеці.

Він кинувся до мутованих тварин, роблячи все можливе, щоб відвернути їхню увагу від своєї вагітної дружини. Його жертва не була марною — тварини погналися за ним, дозволивши Аліні втекти в безпечне місце. Але той день став останнім для її чоловіка. Його життя обірвалося в цьому небезпечному лісі, але його любов і самопожертва залишилися назавжди у її серці. Він загинув, так і не зустрівши свого сина. Це стало величезним ударом для Аліни, але вона знала, що повинна вижити заради дитини — Зеро, який стане початком нової, нулевої ери.

Зеро ще не народився, але його подорож уже почалася, оточена небезпеками і жертвами, які належало принести заради його приходу у світ. Це трагічна історія жертви та початку шляху істоти, яка вже давно перестала бути просто істотою, а стала новим правилом у цьому світі, готовим до свого першого кроку в історію людства.