Вступ

П’ять століть тому відбулася війна, яка змінила хід історії. Вона тривала довгі роки, залишаючи після себе руїни, страх і тіні, що блукають навіть сьогодні. Її назвали Демонічною.

Хтось каже, що саме ця війна породила потвор, яких іменували «проклятими». Інші стверджують, що поява цих істот і була причиною війни. Та істину, схоже, забрала сама безодня. Чи залишився хоч один, хто бачив ту епоху власними очима? Ніхто не знає.

Маги… Вони завжди стояли на межі між страхом і надією. Їхній дар — сила, якої звичайним людям не збагнути. Вони могли творити дива та знищувати світ. Наразі, кожна держава континенту мала свій погляд на магів. Де одні бачили в них героїв і рятівників, інші звинувачували їх у кожному лиху.

На півночі, в Імперії Святого Ерклана, магію оголосили ворогом. Імператор створив загін під назвою «Очищені душі» — інструмент для «святої зачистки». Вони полювали на магів, безжально знищуючи кожного, хто наважувався використовувати силу. Це заспокоювало народ і зміцнювало владу імперії. Та ціною цього стала втрата родючих земель, які перетворилися на прокляті території: Ліс Страждань і Землі Вічного. Чи була імперія права? Чи, може, їхній фанатизм лише прискорив загибель їхньої цивілізації?
 

На противагу цьому, королівство Мейгар обрало інший шлях. Тут магів не боялися, а вбачали в них союзників. Завдяки силі чарівників королівство продовжувало процвітати, захищаючись від проклятих і інших небезпек. Саме сюди, в пошуках безпеки, прибули Клаус і Аліса Шен’є.

Вони втекли зі Східного континенту, де їх переслідували. Точна причина їхньої втечі була таємницею, якою вони не ділилися навіть із сусідами. У місті Зайт усі вважали, що родина прибула з королівства Тріатон, сусіднім з королівством Мейгар, де магів суворо контролювали. Ця версія виглядала переконливою, адже разом із ними був їхній трирічний син Ернест. Якби вони залишилися на «батьківщині», дитину-мага давно б відібрали в них. Однак, тут, у Мейгарі, магів ступеня Досконалості зустрічали з пошаною.

Тут вони сподівалися знайти мир...