Невимовно красива пані
На ім'я Ехо – вся, як вітання.
Очами і виглядом своїм каже:
"Привіт! Привіт!"
Невимовно красива пані
На ім'я Ехо – вся, як бажання.
Вона – благає, кричить.
А юнак вродливий,
Все дивиться у воду:
На красиве відзеркалення
Свого буття. Не чує. Не баче.
І все – мовчить, мовчить.
Невимовно красива пані
На ім'я Ехо – кличе, гукає.
Вона пишається його красою.
Він наче першоцвіт.
А він не може очей відвести
Від озерця, – що перед ним
Лежить. На превеликий жаль:
Вона німа, – а він мовчить.
Відредаговано: 07.05.2020