Грайливі метелики
Літа по квітках.
Мигтить у очах.
Невдовзі був дощик.
За вікном він
Крап-крап...
На парасольках,
Злітали з будинків,
Поверхів — души
В минулому дітлахів.
Божевільні люди, –
Яким час та простір
Набрид. Вітер їх
Кружляв понад містом,
Вони ж тремтіли
Від натуги і жалю, –
Бо були в печалі.
Бо вони бажали.
А бажали вони –
По повітрю під
Веселкою проплисти –
Наче влучно м'яч
Потрапив до воріт,
Наче видохнув –
Втомлений кит.
Відредаговано: 07.05.2020