Абриси - збірка поезій

Русалка

З чарівною посмішкою, я відрікаюся, кажучи:
Не буду аж ніяк зарозумілим, – і надалі, я.

Хтось любить мене, – і у снах, і наяву,
Хтось розважає душу самотню мою.

Хтось посміхається, і сміється мені в очі.
Хтось жартівливо вабить мене слідом себе.

Хтось чіпає ліру душі, – і я піддаюся,
І звучу, – не можу спротивитись я.

Хтось грає зі мною, каже: ти занадто
Сумовитий, навіщо ти застиг?

Візьми, – здожени, вхопи, зупини!..
Ти не такий, – не будь злий, не криви

Обличчя, любий мій! Даремно не протився, –
Я тебе схоплю, у вир заманюючи, –

Зі мною про все забудеш,
Ти...

Илларион Арефьев

Подобається

#4107 в Різне
#1082 в Поезія

У тексті є: романтика та кохання, поезія про любов, інтимна лірика

Відредаговано: 07.05.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись