Абриси - збірка поезій

Їй

В твоїх очах – небо відобразилось. 
І Бог. І скільки вас було – 
Прекрасних, небесних квіток-кольорів, 
Немов вітражі божественних снів? 

Краса дівоча – джерело свіжої 
І чистої води. "Та, що життя дає", –
Тобі ім'я, о Єва, – що була ще 
З початку часів. У владі твоєї 

Краси мліє душа – як квітка слабка. 
Всесвіту посланець іншого, країни 
Мар та видінь, скажи – хто 
Божевіллям і страхом скутий, 

Чинити опір твоїм іграм таємним 
Наважиться? М'якою хвилею 
Обіймеш ти душу його, і, ваблячи, –
Вслід за собою потягнеш на дно 

Морське. У підводний сад троянд,  
Де нема сліз, у сад, повний насолод 
І почуттів. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше