Відчаю присмерк
Прокрався в усі
Куточки моєї душі.
Немає ніде – ні звуку.
Відгомін, відгук –
Все згасло у ночній
Тиші. І тільки
Слабка жалість,
Відчаю скорбота,
Сірими привидами –
Навколо мигтять.
І сльози – чи потечуть
Вони? Чи заплачуть
Знову очі? Адже нікому
Не потрібні і вони.
Але радість шукай,
У самих непомітних
І дрібних речах:
Вона прихована від
Гордині, яка живе
У людських умах.
Відредаговано: 07.05.2020