Абриси - збірка поезій

Присвята Шопенгауеру

Відчаю присмерк 
Прокрався в усі 
Куточки моєї душі. 

Немає ніде – ні звуку. 
Відгомін, відгук –
Все згасло у ночній 

Тиші. І тільки 
Слабка жалість, 
Відчаю скорбота, 

Сірими привидами –  
Навколо мигтять. 
І сльози – чи потечуть 

Вони?  Чи заплачуть 
Знову очі?  Адже нікому 
Не потрібні і вони. 

Але радість шукай, 
У самих непомітних 
І дрібних речах: 

Вона прихована від 
Гордині, яка живе 
У людських умах. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше