Абриси - збірка поезій

Осінь

Самотність. Краса алей осінніх, –
У золотих килимах. І осіння  
Печаль голих гілок на тлі 
Похмурого, сірого, неба... 

Як з дерева втрачений лист, 
Вітер кружляв мене невпинно. 
З іржавого неба моросило 
Дрібним, холодним дощем. 

Світ, мрії, очікування –
Все розчинила у своїй безодні 
Темній ніч. Але зірки все світять – 
Вабять мене. І один, –

Я йду на тьмяне і слабке  
Їх світло. Воно сріблом 
Виблискує скупо з незбагненної 
Висоти, – самотній мій, 

Висвітлюючи шлях... 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше