Свобода вибору

- Я так переживаю за донечку! Цілу годину не можу до неї додзвонитися! Телефон поза зоною.
- А скільки їй років?
- Вісімнадцять.
- У тебе що, цікавіших справ немає? Телефони на морозі значно швидше розряджаються – це по-перше, а по-друге – вона вже доросла, тож їй самій пора вчитися жити й нести відповідальність за своє життя.
- Та як ти не розумієш?! А раптом з нею щось трапилося?
- Якщо щось трапилося, то воно вже трапилося – і ти цього не зміниш. А питання краще вирішувати з «холодною» головою. Якщо ж усе гаразд, то ти своїми отакими думками й переживаннями притягнеш лихо на її голову. А ти справді цього хочеш?
- Звичайно, ні.
- В такому разі я тобі пропоную навчитися бути спокійною і довіряти вищим силам. Вони краще зможуть попіклуватися про неї, аніж ти. Вони завжди є незримо присутніми в нашому житті. Просто ми, нашими негативними думками й переживаннями, заважаємо їм нас оберігати. Коли людину створили, то їй дали свободу вибору, тож лише від тебе залежить, які думки, емоції, настрій будуть присутні у твоєму житті. А у світі існують певні правила й одне з них звучить так: що ти випромінюєш і віддаєш у цей світ, те й примножене бумерангом повертається. Якщо ти справді хочеш бачити свою донечку щасливою, то випромінюй щастя, радість, впевненість, любов – і все це до тебе повернеться в десятки разів примноженим. Отак все просто.
- Якусь нісенітницю ти говориш. Ти хочеш сказати, що якщо я сьогодні себе силоміць змушу бути щасливою, то назавтра у моє життя прийде море щастя?
- Ні, не так швидко. За все своє життя ти посіяла гектари бур’янів, які виросли розміром, як столітні дуби. Тож для початку їх потрібно перестати поливати та підживлювати, щоб вони далі не росли. Коли вони повсихають, тоді їх треба викорчувати чи спалити, підживити ґрунт, дати йому трохи відпочити, а тоді засівати тим насінням, яке ти хочеш виростити. Якщо ти посієш моркву у вологу поживну землю, то, як би ти не хотіла, на наступний день вона не проросте. Їй треба час. Іноді вона може зійти навіть через півтора місяця після посіву. Існують деякі хитрощі, щоб морква швидше проросла. Насіння кладуть в ємність і заливають гарячою водою, градусів 50-55. Дають їй так постояти трохи. За цей час ефірні олії, які захищають насінину розчиняються, насіння проціджують, підсушують на рушничку – і вуаля! – такий спосіб дозволяє пришвидшити схожість моркви майже наполовину. А якщо перед посівом добре пролити ґрунт, а після – накрити плівкою, то процес проростання стане ще швидшим.
- Ну й до чого тут всі ці бур’яни та морква? Яке воно має відношення до щастя?
- Я це все намагалася пояснити образно. Бур’яни – це образи, претензії, розчарування, ненависть, гнів, почуття провини та сорому – усе те, що заважає бути щасливим і відчувати любов у серці. Їх потрібно нещадно виполювати й вичищати, а тоді заповнювати порожнини, які утворилися, світлом, любов’ю, радістю, вдячністю, безумовною довірою. А робити це чи ні – це є твій вибір і лише ти за це несеш відповідальність. Не варто думати, що хтось тебе покарає. Ні в якому разі! Ти сама себе караєш, коли вибираєш жити в брехні, страху, маніпуляціях і подібних речах. Ти сама собі перекриваєш можливості бути щасливою. Поки ти цього не усвідомиш і у тебе не з’явиться бажання щось змінити, і ти не почнеш щось робити для цього – твоє життя не зміниться, а буде лише погіршуватися. Тому все відбувається якнайкраще для нашого найвищого блага. Хтось вчиться на чужих помилках, а хтось віддає перевагу вчитися на своїх. Моя люба, сподіваюся, що ти вибереш для себе кращий варіант розвитку подій, а не гірший…