Розділ 4

Артем

– Ти реально зібрався подарувати їй Porsche? – здивовано випалює Рома і дивиться на мене так, наче я ідіот.

– Зібрався, – кажу спокійно. – Що тут такого? Вона – моя наречена.

– Яку ти жодного разу не бачив, – фиркає друг. 

Червоний автомобіль якраз виганяють з салону і чіпляють великий бант на дах. Дуже цікаво, якою буде реакція моєї майбутньої дружини на цю машинку. Шкода, що я її не побачу.

– Побачу. Завтра за вечерею, – додаю. 

– А якщо вона страшко? Ну реально! – продовжує бубнити Рома. 

– Буде страшко на Porsche, – усміхаюсь. 

Не розумію, чого Рома так завівся. Я ж то добре знаю, що ми точно одружимось. І наречена моя до цього готова, бо вибору іншого немає. Якщо мені цей шлюб вигідний, адже компанією керую я, то наречена моя взагалі нічого не отримає. Ну, крім мене і цієї машини. 

Коли автомобіль відправляють за адресою, де живе Єва з батьками, ми з Ромою їдемо в клуб, щоб відсвяткувати кінець мого холостяцького життя. Звісно ж, я не планую ставати зразковим сім'янином. Одруження не накладає на мене якісь обов'язки. Єдине, що має бути – це довгий шлюб з Євою і примноження наших капіталів. 

– Ти маєш знайти собі якусь подружку на цю ніч, – заявляє Рома, коли сідаємо за барну стійку. Замовляю собі алкогольний напій, щоб розслабитися, але пити не поспішаю. Спочатку треба знайти собі жертву, поки тверезий. 

Жертва знаходиться швидко, і не одна. У клубі багато дівчат, які мріють підчепити багатого кавалера. Бідненькі навіть не здогадуються, що підчіпляють саме їх, і то, тільки на одну ніч. 

Між білявками, брюнетками та рудими обираю ефектну чорнявку. Вона сидить неподалік і спокусливо п'є свій коктейль через соломинку. 

Жертва обрана, тому збираюсь і я випити, але несподівано на телефон приходить повідомлення від батька. Відкриваю його і розумію, що там фото моєї майбутньої дружини. Спочатку він не хотів показувати мені його до вечері, але я зміг вмовити татуся. 

Тепер дивлюсь на милу білявку з сірими очима, і здається, наче тільки вчора її з монастиря випустили. Видно лише обличчя, і я не можу оцінити її форми. Але мені й обличчя достатньо, щоб зрозуміти – буду жити з сірою мишкою. 

– Що там? – Рома нахиляється до мене і також роздивляється дівчинку. – О, яка мила! А це хто? 

– Наречена моя, – бурчу і блокую телефон. 

– Їй вісімнадцять-то є? – хмикає друг.

– Є, мабуть, – сам не розумію, чому починаю злитись. Дівчина-то гарна, просто зовсім не мій типаж. Я досвідчених жінок люблю, з вогником. А що мені може дати ця сіра миша? 

Беру в руки склянку і таки збираюсь випити, але в якийсь момент серед натовпу виділяю ну дуже знайому особу. Тільки от на сіру мишу вона зовсім не схожа.

– Це ж наречена твоя! – Рома також її впізнає. 

– Якого біса? – ціджу. Я-то думав, що вона буде сидіти вдома і мріяти про зустріч зі мною, а не витанцьовувати тут з якимось п'яним типом. До речі, типа цього вона відшила, і стає трохи спокійніше.

– А вона нічого така, – погляд Роми в бік моєї майбутньої дружини починає напружувати. 

Залишаю склянку на столі, так і не зробивши жодного ковтка, і швидко йду до неї. Мене заворожують й одночасно дратують її розкуті рухи та надто коротка сукня. Цікаво, а татко знає, де зараз його донечка? 

Коли кладу свої руки на її талію, дівчина миттєво напружується. Але в мить, коли повертається до мене обличчям, різко завмирає. Невже впізнала? Хоча не думаю, що вона бачила фото свого нареченого. 

А далі все так швидко відбувається… Я просто не встигаю за подіями. Ми танцюємо, а потім їдемо до мене. Вона так просто погоджується, наче в цьому немає нічого дивного. От тобі й сіра мишка, чорт забирай! 

Тепер цікаво, скільки чоловіків возило її до себе додому після клубу. 

Це питання зникає в той момент, коли я розумію, що вона незаймана. Оце так сюрприз, якщо чесно! Тільки мене не покидає думка, що на моєму місці міг би бути хтось інший. Єва-то явно шукала собі жертву на цей вечір. Невже дійсно хотіла так яскраво відсвяткувати передостанній день перед заручинами? 

Коли прокидаюсь наступного ранку, Єви поруч уже немає. Втекла, зараза. 

Ну нічого, ми все одно побачимось. Буде цікаво побачити її реакцію на мене. А ще я хочу знати, навіщо вона зробила це. Віддала першому зустрічному свою цноту. Хіба хороші дівчата так роблять? 

Я реально рахую години до вечора, адже дочекатись не можу на зустріч зі своєю нареченою. Але, як на зло, перед самим виїздом мені телефонує помічниця і заявляє, що діловий партнер хоче щось обговорити. В результаті запізнився, але ненадовго. 

Настрій піднімається в той момент, коли бачу на стоянці знайомий Porsche. Отже, Єва його таки прийняла. Хто б сумнівався! 

Йду всередину й одразу помічаю її біляве волосся. Дівчина сидить до мене спиною, і так навіть краще. І чого це я такий щасливий зараз? Просто ця гра починає мене захоплювати. 

Коли сідаю навпроти неї, Єва змінюється в обличчі. Мабуть, обдумує план втечі. А може, розуміє, що тікати їй нікуди. 

– Артеме, познайомся з моєю донькою Євою, – говорить Сергій Вікторович, батько дівчини.