https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1604095251_37.png
А я тебе кохала...
Неопізнаний об'єкт
На глибині душі далеко,
В рожевих мареннях своїх.
Я тихо там собі страждаю,
Хоча й усмішку надягаю
Вдаю, що я взлітаю
В небеса,
Де хмари літаки ганяють,
Там де настирний вітер,
Все ще ганяє поїзди,
Моєї мрії,
Які догнати не судилось.
В самому дні
Рожевих океанів,
Там неопізнаний об'єкт
Тихенько там собі страждає.
В рожевих мареннях своїх.
#3784 в Сучасна проза
#3803 в Різне
#987 в Поезія
Відредаговано: 21.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
