А я тебе кохала...
Ми часто закохуємося у тих, хто не заслуговує цього...
Ми часто закохуємося у тих, хто нам абсолютно не підходить. Ми часто закохуємося у тих, хто ненавидить, грубіянить, і просто зневажає нас. Буває так, що ми опираємось, а буває так, що ми ідемо на повіді. Так сталось і зі мною. У мене всі ці причини. Ти все це відчуваєш до мене. Ти настільки грубіяниш мені що хочеться дістати з неба пістолет, і застрелити або тебе, або себе. Нам настільки тісно вдвох, що цього не витримують усі люди навколо. О так, ми нереальні. Саме "ми". Ми будемо існувати в інших світах. Бо погані риси у нас спільні. Ти впертий, і я також. Ти гордий, і я не промах! Ти грубіян, і я можу також нахамити. Тобі начхати на чужі почуття, та й мені нема діла. Якщо ти не такий, тоді який ти? А знаєш які в тебе хороші риси? Їх нема. Для мене їх не існує. Ти ставишся до мене настільки погано. Що я хочу застрелитись. Я рву волосся на голові і не розумію, що я тобі зробила? Якщо ти це читаєш, ти побачиш мій кругозір. Знаєш, я коли біля тебе, моя самооцінка падає вдесятеро. Сльози часто стікали по щоках, і я справді жаліла, що закохалась у тебе. Якщо й була причина мого плачу, то це був ти. Я тебе ненавиджу.
#3778 в Сучасна проза
#3798 в Різне
#988 в Поезія
Відредаговано: 21.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
