Іди і плач
А що як сльози закінчились?
Куди дівати свою біль?
Я не можу,
Не можу в сльози все стопити
А так хотіла б.
Іди і плач, я подивлюсь.
Неоднозначно
Жалю свого гидкого подають.
Я ненавиджу
Усіх тих хто пожаліє.
А я поплачу!
Але поплачу гордо
Корона не впаде із королеви.
Вона там не з народження стоїть
Вона там через піт і кров
І я сказати не боюсь, що заслужила
А піддані хай піддаються,
Королеві із щік яких
Упала золота сльоза.
Нехай! Всі дивляться.
Але ці сльози горді, як і я.
В одній сльозі лиш скільки мудрості й любові.
Ви будете збирати сльози з щік моїх,
Та будете мене ви поминати,
Як ту що ваші думи і життя змінила.
Назавжди.