Справжні почуття.

Справжні почуття. Смішно, правда? Ти знаєш… є багато речей які я б хотіла сказати тобі. Всі подумають що я дурна і навіть дуже. Та це не так. Я доволі розумна. Шкода закохалась у такого покидька як ти. Хто ж знав. Та насправді, ти меркантильна принцеса, яка не слухає нікого, а любить тільки себе. Так, я зла. Так, ти мене образив. І я неможу тобі це пробачити. Та ти… навіть не знаєш як вибачитись. Тому, все нормально. Я не хочу брехати, що не страждаю. Просто, я занадто прив'язалась до твого образу. Занадто… люблю тебе. Ось така от штука. Мені не погано. Мені добре, настільки, наскільки це можливо. Тому, хочу уже скоріше видалити тебе із свого кругозору. Ненавиджу коли всі думають що я дурніша, або дитина. Те, що я не п'ю лишій раз, і тримаю себе в руках, не значить, що в мене строгі батьки, чи ще якась неадекватна причина. Мене, незнає ніхто. Люди навкруги знають про мене приблизно 20% це якщо слухати розмови з подругами. А ти… напевне знаєш про мене менше 10-ти%… Ти весь такий із себе. Прямо як я. Якщо ти такий поганий, чому я тебе люблю? Бо ти… Не той клоун, яким виставляєш себе на публіку. Ти знаєш, в тебе сумний погляд. Де, і в якому стані ти б не був. Цей погляд завжди був таким. І навіть якщо ти смієшся, очі хочуть плакати. Тебе виказують очі. Я тебе розкусила. Таких як ти, я бачила багато. Якщо ти подумаєш "Та що, і кого вона знає?" Я відповім тобі що ти ідіот, бо ти не вмієш ховати почуття. І взагалі. Якби роздавали ролі було б так: Ти - головний герой романів. Вона - головна героїня романів, яка бореться за своє щастя. А я, - людина яка стоїть в стороні, бо мій характер власної стерво вже сильно не підходить на головну роль. Така доля.