Розділ 14

Стійкий запах свіжозвареної кави, змусив мене прокинутись та відкрити очі. Кава з молоком була поруч на тумбочці. Алекс сидів на ліжку біля мене уже одягнутий в діловий костюм.

- Доброго ранку, моя принцесо. Ти проспала сніданок.

Я потягнулась. Сіла на ліжко, винувато посміхнувшись. Вчорашні нічні гуляння далися в знаки. Ми пізно повернулись з концерту - всі на емоціях та адреналіні. Напрочуд швидко заснула, ледь торкнувшись головою подушки. За будильник забула.

- Доброго ранку, мій принц! Ти, як в казці – прийшов і розбудив мене... кавою!

- Якщо я добре пам'ятаю казку, то принц розбудив принцесу поцілунком. – Він нахилився, заправив локон волосся за вушко та ніжно поцілував. – Мені вже час іти на роботу. Ввечері буду не пізно. Нас запросив мій знайомий. Він відкриває ресторан. З цієї нагоди влаштовує прийом. Будь готова о сьомій. Форма одягу - вечірня сукня.

- Гаразд. – Я ще раз потягнулась. Далі обійняла його за шию і поцілувала в щоку.- Іди.

Він посміхнувся, чмокнувши мене в ніс. Потім вийшов. Я потягнулась за кавою. Сьорбнула. Прийом. Це ж треба гарно виглядати. Зачіска, макіяж – все таке. Взяла з тумбочки телефон і почала шукати салони з відповідними послугами. Пропозицій безліч, ціни теж різняться. Навіть не думала, що індустрія краси така обширна. Зателефонувала в салон, що мені сподобався за відзивами, спектром послуг і цінами. Записалась через дві години на повний курс спа-процедур та інших послуг. Так виходило дешевше.  Цілий день мною займались майстри своєї справи. Ніколи собі такого не дозволяла робити. Гадала, що це все витребеньки і даремна трата грошей. Помилялась. Масаж, хамам, басейн, епіляції, процедури для обличчя, манікюр, педикюр, зачіска, макіяж. Навіть обід принесли між процедурами – легкий салат із шматком запеченого лосося. Навіть не думала, що так можна відпочити. Персонал жіночий, уважний, турботливий. До кожної клієнтки особливий підхід. Зі мною цілий день була особистий консультант, що водила мене з процедури на процедуру. Загалом так сподобалось, що навіть немаленький рахунок на рецепції, після всього, мене не засмутив. Я з легкістю розрахувалась карткою і подумала, що в змозі собі дозволити таку радість. Із почуттям абсолютного щастя, забігла в будинок Алекса о пів на сьому. Тетяна Михайлівна попередила, що Алекс уже вдома, збирається та нервує стосовно моєї відсутності. Добре, хоч попередила її, що в салон збираюсь. Вона змогла його заспокоїти, сказавши, що всі жінки там пропадають, проте не безслідно. Я подякувала їй за підтримку і побігла одягатись.    

 Життя по-троху налагоджується. Аля вже повністю відійшла від пережитого стресу. Я теж, майже відійшов. Думав, що з розуму зійду, коли зрозумів, що вона в небезпеці. Але зараз все гаразд. Тільки от її стан з кожним днем хвилює мене все більше. Вона відмовилась від обстеження в Швейцарії. Шкода. Треба буде її якось переконати у його доцільності. Вчора ми були на концерті Антона Терехова. Моя принцеса була у захваті. Її очі світилися щастям. Приємно, коли вона така. Сьогодні ми ідемо на прийом до клієнта моєї компанії. Він відкриває новий ресторан та запросив нас на відкриття. Я вперше, виводжу Алю у якості своєї нареченої. Вона опирається цій думці, але я впевнений, що врешті погодиться стати моєю дружиною. Треба просто дати їй час. Час – це те чого цього вечора у нас майже не залишилось. Треба вчасно прийти, бо і сам не люблю запізнень, і до інших намагаюсь виказувати таку повагу. Не хочу псувати лишній раз враження. Де ж ти так довго, принцесо?

Я вийшла з кімнати і попрямувала у вітальню. Там уже на мене чекав Алекс. Він оглянув мене і розтягнувся в чарівній посмішці. Так, цього вечора я виглядаю неперевершено. Неймовірної краси темно-синє дизайнерське плаття до підлоги влучно знайшлося в шафі з тонною речей. Верх та довгі рукава зшиті з чорної, мілкої сіточки, одзоблені екстравагантною вишивкою. Від талії до низу плаття - легкий шовк. Розріз до талії, але до середини стегна сягає нижня спідниця з мереживом. Моє волосся укладене та падає великими хвилями на плечі. Чорні замшеві туфлі з клатчем роблять мій образ довершеним.          

- Ти чарівна! – Не зводить з мене очей Алекс.

Алекс теж виглядає на всі сто. Біла сорочка з чорним метеликом, чорний класичний костюм з відворотом, лаковані туфлі.

- Ти теж, чудово виглядаєш!

- Ходім?

- Так.

Вечір був уже в самому розпалі, коли ми прийшли. Хазяїн ресторану нас радушно прийняв та провів за відведений нам столик, засервірований на двох. До нас підійшов офіціант в білій сорочці з довгим рукавом, сірих брюках та чорному фартушку на поясі.

- Вітаю в ресторані «Élégance». Мене звати Анатолій і я обслуговуватиму вас цього вечора. Сьогодні будь-яке ваше замовлення за рахунок нашого закладу.

- Що Ви нам порекомендуєте? - Запитав Алекс.

- Я рекомендував би Вам спробувати медальйони із яловичини на подушці з моркв'яно-селерового пюре, з відварною спаржею, помідорами чері та грибним крем соусом. Також теплий салат «légumes grillés» з овочами гриль та пармезаном. На десерт тістечка-торт «Захер». Все це дуже смакувало б під бокал італійського, червоного, напівсухого вина.

- Звучить смачно! – Мій шлунок підтвердив мої слова.

- Тоді несіть все це. – Зробив замовлення Алекс.  Офіціант Анатолій ледь вклонився і зник.

- Як тут вишукано! – Із захопленням роздивлялась інтер'єр.