А тиша мовчить надто голосно,
Б'є так ладно низькими бітами.
Затлумляє серця звук власно,
Неначе в Карпатах - трембітами.
Вона ж професійна Мисливиця,
Що в чащі знайде кожну стежку.
Пишається тим, що є грішниця,
Вирізбляючи в серці мережку.
Ця особа душу шматує майстерно,
На пістрЯві стрічкИ її розриває.
Намотує на кулак характерно
Й стиснувши міцно так - убиває.
Вмирати в тиші зовсім не весело -
Не заспіва "I'll survive" на останок,
Бур'яни піднесе - не яскраве зело,
Не пригорне в останній світанок.
Все ж...тиша звучить надто гучно -
Передзвін її струн - лихий глум.
Прошу, заграйте Моцарта звучно -
Життя достойний постскриптум...
Відредаговано: 03.01.2021