А серце чує серце крізь віки

Глава 8. Між світами.

Мені не потрібно слів...
Дай відчути, про що ти мовчиш.
Пусти до своїх світів,
Адже гучно не там, де кричиш.

Мені не потрібно снів,
У яких не побачу тебе.
Пусти до своїх світів —
Ти те сонце, що світло несе.

Мені не треба жалю,
Бо сяйво бачу в твоїх очах.
Минуле я не спалю,
І кожен з нас — у власних світах.

Ти мрією стань мені
І шаленим бажанням на мить.
Нехай це буде у сні,
А реальність і далі мовчить...

Подобається

#665 в Різне
#45 в Поезія

Відредаговано: 02.07.2026