А серце чує серце крізь віки

Глава 6. Ти торкнулась сторінок не книги...

Ти торкнулась сторінок не книги,
Ти торкнулась сторінок душі.
І так хочеться — мить щоб застигла
Навіки, як рядки у вірші.


​І так хочеться знову відчути
Ніжність дотиків рук крізь роки,
Весь цей смуток мовчання змахнути
І відкрити тобі всі думки.


​Та вуста все мовчать невмолимо.
Хай за них промовляє душа.
Я тебе обійму лиш очима...
Ех... пробачте мене, небеса...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше