А серце чує серце крізь віки

Глава 5. Ти навчила мене почуття вбирати в прекрасні слова...

Ти навчила мене почуття вбирати в прекрасні слова.
І розбила табу, що тримало мене у полоні.
А душа, що довго мовчала, тепер вже навік ожила
Зігрівшись нарешті в твоїй ніжній і теплій долоні.

Ти навчила мене берегти в безкраїх глибинах душі
Ніжність дотиків рук. Музи дотиків рук! Шаленію!
Благаю тебе: сповідь цю одкровенну собі збережи,
Бо ти — єдина моя, остання нездійснена мрія.

Михайло Швець

Подобається

#665 в Різне
#45 в Поезія

У тексті є: світанок, аромат кави, відкрита книга

Відредаговано: 02.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись