Оновлення 4

Проблеми і сумніви.

З психологічними проблемами стикаються всі без винятку. Початківців, зазвичай, долають сумніви: а чи буде це кому цікаво? 

Неодмінно буде! Якщо цікаво вам, якщо ви по справжньому захоплені темою, неодмінно знайдуться люди яких вона теж зацікавить. Ваша задача зробити так, щоби цих людей було якомога більше. Досягайте цього якісною опрацьовкою твору (яскраві герої, неочікувані повороти сюжету, легкий слог, гумор), але жодним чином не підігруйте модним віянням. Якщо всі мліють від ельфів чи вампірів, а ви їх на дух не переносите, не йдіть на поводу у моди. Шукайте тему, яка захопить особисто вас. Її оцінять люди, що знаходяться з вами на одній хвилі, а їх, повірте, немало.

Інший страх: а раптом це нікому не сподобається?

Комусь не сподобається, однозначно. Не треба цим перейматися. Згадайте лише, що і вам імпонують далеко не всі книжки. Скажу по секрету: навіть найбільш популярні твори мають деякий процент негативних відгуків і це нормально. Подобатися всім, без винятку, неможливо.  

Отже на тих, хто відкидає вашу книгу, не читаючи, уваги не звертаємо. Інша справа ті, хто прочитав її (бажано цілком) і повідомив, що саме і чому йому не сподобалось. Обгрунтовану критику ігнорувати не варто, прислухайтесь до неї  і прийміть до уваги.

Подумки у мене все так гарно виходило, чому в реалі все так криво і косо? 

Вітаю! Якщо ви помітили власні недоліки (а вони є у всіх), з вас будуть люди. 

Як усунути негаразди. Перечитайте написане (бажано не в день написання, а на свіжу голову), приберіть все зайве, додайте чого не вистачає. Це звичайний процес роботи. На одному диханні книжки пишуться вкрай рідко. 

Також можна закликати на допомогу бета-рідера. 

***

Що таке бета-рідер і де його знайти.

Бета-рідер, або вичитувач, це людина яка, на прохання автора, читає текст перед публікацією. Це не редактор і не коректор. Завдання бета-рідера - знайти логічні і фактичні помилки в тексті, неузгодженості в сюжеті, виправити стилістичні прорахунки і зробити попередню оцінку твору. 

"Посаду" вичитувача можна доручити комусь із друзів або родичів, які підтримують вашу творчість, але це палка о двох кінцях. Вони залюбки прочитають ваш роман, але  можуть бути не зовсім об'єктивними. Адже у тих, кого любимо, ми, здебільшого, не помічаємо помилок, або вважаємо їх не суттєвими. 

Отже, на мою думку, краще запросити когось, хто ставиться до вас добре, але знаходиться не надто близько. В ідеалі ця людина повинна мати якийсь літературний досвід (літератор, журналіст, викладач літератури, перекладач, науковець тощо).

***

Що робити якщо не пишеться?

Періодично натхнення покидає всіх. Причин тому може бути багато. Розібравшись в них можна подолати проблему.    

Війна, наприклад, стала для наших письменників шокуючим фактором і на деякий час позбавина бажання працювати практично усіх. Але всі впоралися і повернулися до творчості, дехто навіть знайшов натхнення у самій війні, адже це завжди неоціненний досвід яким необхідно ділитися.

Інколи на натхнення впливає здоров'я, інколи негаразди на роботі. З цим зрозуміло як боротися. 

Інколи власна вигадка набридає і повертатися до неї не хочеться. Для лікування подібних випадків дехто з авторів використовує цікавий метод - вони пишуть одночасно два романи або два цикли. Переключаються з одного на інший, так і не втрачають інтересу до жодного з них.

Але буває і так, що ваші муз чи муза подалися у мандри без всякої причини, ще й Пегаса прихопили з собою. І що тоді робити?

По-перше не панікувати. Нікуди вони не подінуться!

Порада! Якщо не пишеться без причини, наведіть лад у хаті (гаражі), а отже і в голові. Приберіть, виперіть речі, заготуйте продукти на кілька днів і спечіть або зваріть щось смачненьке. От побачите, прилетять ваші музи як миленькі, бо всі вони полюбляють спокій і повний холодильник. А ви не втрачайте часу! Поки домашні все не з'їли, сідайте і пишіть!

***

Про назви.

Не маю сумніву, що ваша книга від самого початку має свою робочу назву. Отже тепер треба остаточно визначитися, залишаєте ви її такою як є, чи винайдете щось цікавіше. 

Для назви велике значення має оригінальність. 

Ні, звичайно, ніхто не забороняє вам використовувати розповсюджені словосполучення на зразок "(Невідомо хто) для боса", але погугліть, чи не встане волосся дибки? Самих лише подібних назв пошуковик видає кілька сторінок.

"Порада!  Не використовуйте однотипних назв, якщо не бажаєте, щоби ваш твір загубився серед безлічі романів-близнюків.

***

Як написати анотацію?

Початківцю анотацію написати інколи важче ніж роман. А між тим для цього  існує певний алгоритм. Якщо його дотримуватися,  все вийде.

1. Опис. Де і коли відбувається дія.
2. Герой. Хто такий і чому його доля повинна хвилювати читача.
3. Проблема, з якою стикається герой. Що він втрачає або знаходить (це має бути надзвичайно важливим для нього).
4. Задаємо питання (зможе чи не зможе герой вирішити проблему), інтригуємо читача або приводимо рішення.

Що важливо враховувати: 

1. Постарайтеся вмістити анотацію в один-два абзаци.
2. Не робіть оцінок (найсмішніша в світі книга, нове слово в літературі, надзвичайно захоплююча історія, тощо).
3. Використовуйте прості речення, так інформація сприймається легше.
4. Не використовуйте в анотації уривок з книги, вирваний з контексту. Він буде читачеві незрозумілим.
5. Не переказуйте в анотації сюжет книги. Це не спойлер.