Оновлення 3

• Чи потрібен план при написанні роману?
  План це по суті короткий зміст твору. Його написання дає автору розуміння цілей та задач, впорядковує структуру тексту, зберігає його ритм і темп. Завдяки плану окремі елементи твору краще осмислюються.
  В план можна включити короткий опис всіх глав разом з ключовими епізодами, сюжетні повороти, описи героїв фінал книги.

Та це  ж нудно, скажете ви.  Ми пишемо практично онлайн і публікуємося, не відходячи від каси! Наші герої живуть своїм життям, вони не потребують жодного плану!
Згодна, так працювати цікаво. Я теж люблю відпускати героїв у вільне плавання, коли кожна їх дія виникає з попередньої, але…
Хоч якісь намітки робити варто. Вони допоможуть уникнути тавтології і ще однієї дуже розповсюдженої помилки, коли письменник захоплюється описом другорядних персонажів, забуваючи про головних. В результаті другорядні перехоплюють увагу читача, сюжет викривляється і провисає, а книга виходить рваною і сумбурною. 
Порада! Намічайте майбутні події в кінці готового  тексту, а потім просто відповідайте на питання, розкриваючи тему. Такий план можна змінювати, поповнювати і уточнювати по ходу роботи.
Подібна схема не дасть сюжету з'їхати в бік і значно прискорить написання, перекриваючи потік свідомості, який тут  зовсім ні до чого.

***

Створюємо світ.

Продумайте світ у якому відбуватиметься дія. Якщо це вигаданий паралельний вимір або інша планета, зверніть увагу на те які фізичні закони там діють, які розумні істоти мешкають, як виглядає флора і фауна. Географічні подробиці зроблять ваш світ цікавішим. Не забувайте, що світ, навіть вигаданий, має виглядати правдоподібно. Незвичайні анатомічні і фізіологічні особливості мешканців, безумовно, приваблюють читача, але вони мають бути виправданими. І взагалі, якісний "обгрунтуй" для будь чого - це запорука вашого успіху 

Якщо ви пишете історичне фентезі про наш світ, раджу за основу брати і земні історичні реалії, бо інакше заплутаєтесь у тому, що могло, а чого не могло бути в ті часи. Думка "та навіщо напрягатися, адже все це вигадки" тут не проходить, бо якщо ви пишете роман над яким не варто напрягатися, то він не вартий і того, щоб його читати.

Якщо ж ваш історичний роман взагалі не фентезі, то він повинен мати під собою міцну основу з ваших знань. Роман в якому дія відбувається "колись там, давно", але не згадується жодної історичної події і жодної історичної особи, історичним не являється.

 Порада! Якщо ви беретеся за історію, не полінуйтеся вивчити тему, бо власна некомпетентність це зовсім не те, що автор повинен демонструвати читачам.

***

Вигадуємо героїв.

Вигадайте героїв, як головних, так і другорядних. Зробіть останніх трохи менш яскравими, щоб вони були цікавими, але не перекривали головних. Дуже багато другорядних героїв одночасно вводити не варто, шести-восьми, на мою думку, цілком достатньо.

Щоб образ головного героя виглядав живим, а не картонним, варто прояснити у тексті декілька питань:

1. Що вплинуло на життя героя і змусило його діяти (експозиція і зав'язка).
2. Яку мету він переслідує (зав'язка).
3. Які перешкоди стоять на його шляху (зав'язка, розвиток подій).
4. Що робить герой заради досягнення мети (розвиток подій).
5. Які риси характеру або минулі події вплинули на характер та вчинки героя (розвиток подій).
6. Чого він досягає або втрачає на шляху до своєї головної мети (розвиток подій, кульмінація ).
7. Як саме він досягає  поставленої цілі (кульмінація роману).
8. Як події, описані в романі, вплинули на подальше життя героя (розв'язка, постпозиція).

Не забувайте, що ваш герой - істота соціальна. Покажіть його у взаємодії з іншими персонажами.

Професійні питання надзвичайно важливі. Писати краще про те, що ви добре знаєте. Отже, якщо ваш персонаж має цілком земну професію - лікар, музикант, художник і таке інше, ви повинні хоч трошки кумекати в його справі. Якщо ж подібних знань у вас немає, сміливо кличте на допомогу консультантів. 

***

Обираємо імена  для героїв та інші власні назви.

Кожен автор намагається зробити свій світ не схожим на інші, тому ті, хто пише фентезі і фантастику, часто вдаються до вигаданих імен і назв. Це надзвичайно захоплюючий процес і інколи трапляється так, що вигадані імена переходять з книг в життя і навіть стають дуже популярними. Зі мною в школі, наприклад, вчилася Аеліта. Імена Світлана і Гражина також були вигадані літераторами. Але буває і так, що вигадані імена та назви вже існують у житті, причому означають зовсім не те, що мав на увазі автор.

Так у різних авторів мені доводилось зустрічати: 

• Таурин (у автора - назва планети, а насправді - амінокислота, ліки від помутніння кришталику);
• Аерон (ім'я героя, насправді - ліки від морської хвороби);
• Адельфан (назва фірми, насправді - гіпотензивне, ліки, що знижують тиск).

Порада! Щоб не втрапити в халепу варто погуглити  вигадку і пересвідчитись, чи не носить ваша принцеса ім'я отрути від тарганів. 

Інші автори йдуть більш простим шляхом і обирають героям звичні, земні імена, наші, або іноземні. Здавалося, ну як тут можна помилитися? Уявіть собі, можна!  Героїню однієї з книг звали Стеллою. Авторка так описувала характер дівчини: " Він був такий же прямий і твердокам'яний, як її ім'я". Не зрозуміло, що прямого і твердокам'яного знайшла письменниця в зірках? Адже ім'я Стелла і латиною, і італійською означає "зірка". Гадаю вона просто переплутала італійське слово "стелла" з грецьким "стела", що означає "стовп, мармурова плита". Тож будьте пильні і не полінуйтесь взнати значення імен які обираєте.