Оновлення 1

Ці матеріали я зібрала з  усіх усюд для власного користування, додала трошки особистого досвіду, і вирішила поділитися з читачами. Призначена моя робота не лише для авторів-початківців, але й для всіх кому цікаво як створюється книга. Поради універсальні і можуть стосуватися не лише фентезі та фантастики, але й реалістичних творів. Користуватися ними, вчинити навпаки, або знайти власний шлях - вирішувати вам.

А тим часом…

Визначаємося з жанром. Це буде фентезі чи фантастика? Фентезі і фантастика зараз перебувають на піку популярності, тож не дивно, що нам закортіло писати саме їх. Тим більше,  створються вони за тією ж схемою, що і романи інших жанрів. Піджанрів у фентезі і фантастиці дуже багато, оберіть той, що вам до вподоби. При виборі орієнтуйтесь в першу чергу на свої знання, а не на модні віяння. Якщо вам вдасться створити по-справжньому цікаву і якісну історію, вона неодмінно знайде свого читача, а можливо і розпочне моду на подібні книжки.

Порада! Писати треба або про те що ви добре знаєте, або про те, чого не знає ніхто.

***

Давайте нарешті писати!

І найперше, що нам знадобиться це ідея. Не забувайте, що будь-яка книга, навіть фантастична,  має чомусь навчити читача, інакше в ній немає жодного сенсу. 

Як знайти правильну ідею? Зрозуміло, що загальнолюдські цінності це безпрограшний варіант, але ж людей багато і у кожного різні уявлення про хороше і погане, припустиме і не припустиме. Яку ідею просувати, щоб підходила всім?  

А всім подобатись і не треба. 

Порада! Пишіть таку книгу, яку не соромно було б показати власним дітям (у відповідному віці, звичайно), вчить читача тому, чому  хотіли б навчити своїх дітей.

***

А тепер трохи теорії. Поговоримо про сюжет?

Сюжет це система подій та відносин між персонажами яка розвивається у часі та просторі. 

Сюжет покликаний робити твір захоплюючим і цікавим. Події, що відбуваються в романі, повинні розкривати основні риси характеру героїв та особливості їх взаємовідносин.

Сюжет і фабула. В чому різниця?

В сюжеті послідовність подій повністю залежить від волі автора. 

Наприклад, дитинство персонажа може описуватися наприкінці твору, коли герой  лежить на смертному одрі і згадує своє життя. 

Під фабулою розуміють усі події оповіді, які відбуваються в хронологічному порядку. 

Тобто: народився - ріс і вчився - закохався - одружився - народив дітей - виховав - помер в оточенні гідної родини.

***

Схема побудови сюжета

Основні етапи розвитку сюжету включають експозицію, зав'язку, розвиток подій, кульмінацію, розв'язку і постпозицію. 

Експозиція  це передісторія роману. Вона допомагає поринути в атмосферу книги. Завдяки їй читач дізнається про час та місце де відбуватиметься дія.

Розміщують експозицію зазвичай у пролозі.  Втім, пролог вважається не обов'язковою частиною книги. Тому деякі автори вважають за краще викладати передісторію в основній частині твору. 

Я, особисто, робила і так, і інакше. На мою думку, якщо твір передбачає швидкий розвиток подій і багато цікавої інформації без нудних описів, повторів і переливання з пустого в порожнє, то можна обійтися і без прологу. Якщо ж ви задумали фундаментальний, багатоплановий твір, то варто скористатися можливістю і винести експозицію за межі основної частини роману.

Зав'язкою називають ситуацію, що породжує причину конфлікту. Вона має створювати інтригу, зацікавлювати читача.

Зав'язок в романі може бути декілька. Головне не забути потім їх  розв'язати.

Розвиток подій. У цій частині твору розкриваються особисті якості героїв, формуються взаємини персонажів. Даному етапу розвитку сюжету властиво наростання емоцій. Читач підсвідомо відчуває наближення якихось значних подій: похмурих, хвилюючих тощо.

Кульмінацію називають піком розвитку подій. У цей момент відбувається загострення конфлікту до краю (виявлення підступного винуватця всіх бід, усвідомлення зради близької людини тощо).

Розв'язка. На цьому етапі відбувається логічне завершення конфлікту. Розкриваються задуми зловмисників, перемагаються супротивники, ставиться крапка у відносинах.

Навіть, якщо ви пишете серіал, у кожній книзі має бути проміжний фінал. Не слід залишати читача, який дійшов до останніх рядків, у стані здивування та розгубленості.

Постпозиція це по суті те саме, що й епілог. Якщо в попередньому тексті ви прояснили всі питання, його наявність в романі не обов'язкова. 

Епілог це такий собі бонус читачеві, який проникся долею ваших персонажів. 

На мою думку, епілог потрібен там, де починалося з прологу, бо інакше архітектура роману не виглядає цілісною і стрункою. 

В епілозі можна згадати про наступну долю героїв, зацікавлений читач це, безумовно, оцінить, або створити невелике оповідання з геть іншими персонажами. Головне, щоб сюжети роману і відокремленого епілогу мали між собою вагомі точки дотику. Як правило, подібний епілог відділяється від основної дії роману значним проміжком часу і найчастіше використовується в фантастичних творах. Прикладом може служити епілог в романі Радія Полонського "Між нами Всесвіт".

***

Які існують різновиди сюжетів.

Насамперед сюжети розрізняють за характером внутрішніх  зв'язків. За цим критерієм вони поділяються на концентричні і лінійні.

Концентричний сюжет. 

Його характерна риса - єдність місця та часу дії.

У художній літературі найчастіше зустрічається в п'єсах, оповіданнях і повістях. Він будується навколо  однієї події, яка тягне за собою цілу сукупність дій (це можуть бути як вчинки героїв так і незалежні від них події).