«а чи була в нашім роду Килина?»
«А чи була в нашім роду Килина?»
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Що личко біле, брови — чорна стрічка,
А очі сяяли, мов в озері водичка.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Коса довга, аж до пояса, чорнява
У ній червона стрічка, мов квітка яскрава.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Серце дівоче хлопця покохало,
Та батьківське слово міцною стіною стало.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Він був її милий, сокіл ясноокий,
Але нерівня їм, такий присуд жорстокий.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Віддали за старого й багатого,
Заплакала гірко, немов над втратою!
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Він був похмурий, як осіння ніч,
А в неї в серці палало кохання — вічна річ.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Жила в неволі, сльозами вмивалась,
Ніхто не бачив, як тяжко їй каралось.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Серце боліло, душа ридала,
Свою гірку долю мовчки ковтала.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Не витримала муки, пішла в ріку глибоку,
Забрала її хвиля у безодню шикроку.
А чи була в нашім роду Килина?
Ой була-була така дівчина!
Про неї пісня ця в віках лунає,
Про загублене життя гірко співає.
Відредаговано: 28.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
