А, це мій хлопець, або як я догралася з під'їздами

А чого б й ні? Я в ділі!

-Анно Василівно! Якщо ти зараз же не встанеш то я пол'ю тебе водою з балкону!

Саме з таких слів почався мій день, дівчини середнього зросту з темною карешкою та світло-зеленими хитрими очиськами. Що ж, давайте познайомимось, мене звати Анна друзі кличуть Анею, мені 14, вчуся у 8 класі. Давайте перенесемося назад бо бути политою водою з балкону, тобто водою з какульками тваринок (які нібито покращують здоров'я рослин) не хотілося бути взагалі.

- Добре.. ой тобто не добре... ,в сенсі встаю! - спочатку сонним а потім нереально переляканим голосом побачивши в руках матері пляшку з рідиною з какульок до якої я старалась не підходити на метрів 10.

-Так би й одразу - відповіла мені мати й пішла ставити цю, як я її називаю "ядерну зброю"на її місце. Я взагалі дивувалася що та пляшечка або рослинки ще не вибухнули. Сонність пропала одразу, й мені нічого не залишалося як піти вмиватися й готуватися до нового шкільного дню. Зробивши дві гульки, які доволі личили до карешки й одягши себе в порвані джинсики з  білою футболкою та джинсовим жакетом я намалювала стрілочки новою підводкою й почалапала в школу.

Вийшовши з дому я побачила нашу під'їзну сек'юріті, тобто бабок на лавці які й нічого не пропустять щоб обговорити, які в свою чергу дууууже добре виконували своє призначення й одразу почали шушукатися про мене. Спочатку було дивно але з часом звикла, так от проходячи повз сірі будинки я ставала все ближче й ближче до місця в якому мене й інших дітей тримають від 9 до 11 років... Зайшовши до школи мене як завжди переглянула стрьомна тітка при вході а далі продовжила тупитися в камери.

В класі було гамірно, зайшовши мене помітила лише моя подружка й побігла вітатися. Далі зайшла вчителька й гамір припинився, почалися уроки.

На одному з уроків подруга, її звали Юля, запропонувала мені просто ГЕНІАЛЬНУ ідею!

-Аню, слухай па'мятаєш ми лазили на дахи різних будинків? - Десь у 6-7 класі ми дуууже полюбляли лазити хрін знає куди й я звичайно це пам'ятала.

- Звичайно пам'ятаю! - відповіла я.- Це було мега круто!

- Тут така інфа з'явилася, кароче слухай: є висоооока будівля, подейкують шо там на горі є сад з басейном. Старшокласники чогося бояться туди лазить але ми ж злазимо, та?

- Цікаво цікаво, а в чому підвох? Я впевнена що там є купа охорони чи це дуже далеко!

- Охорона напевно є але викрутимося якщо що, а сам будинок недалеко. Лише проблемка шо там квартири якихсь мажорів. Мажорчиків боятися не треба, а попавшись охороні можна пояснити що заради саду й басейну ,тож не думаю що за таке посадять

- А чого б й ні? Я в ділі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше