Немає слів... Вони пусті...
Лише в душі я обійму...
Немає слів... Бо я люблю...
Немає снів... Бо я не сплю...
Уже давно... У сни не йду...
Чомусь так важко на душі....
Немає слів... Лише вірші...
Немає снів... Вони лихі...
І важко дихати душі...
Коли без тебе... Знову я...
Немає слів... Бо я... Бо я...
Любити можна... Все життя...
І знов, я тут... Це знову я...
Чому слова мої палкі...
А серце, знову на шматки...
Немає снів... Цих снів нема...
Невже в душі йде знов зима?
Чи є любов, чи це брехня?
Та, я взяла й повірила...
А боротьба йде у душі...
Чуття і розум... Я і ти...
Хто переможе? Ти чи я?
Хіба любов - це боротьба?
Боротись треба за любов...
Тримати руку, ніжно, ніжно...
Але цілунок подаруй...
Лише, коли кохаєш дійсно...
В моєму серці боротьба...
І я не знаю, як вчинити...
Чи я була завжди права?
Чи мені варто все спинити?
Немає снів... А снів нема...
Я почуття свої ховаю...
Зима... Зима... Зима... Зима...
Без нього я знов замерзаю...
Немає снів... І слів нема...
Не зрозуміють мене люди...
То я весела... То сумна...
А серце любить... Любить... Любить...
Відредаговано: 04.02.2026