Струна кохання знов луна...
А я про тебе... Тільки я...
Заснути... Ні... Не сплю... Я тут...
Про тебе думаю... Живу...
Не сплю... Не треба... Знову сни...
Я почекаю... Лиш весни...
І тільки... Ти... В моїх думках...
Не знаю... Чом... Літаю... Так...
Пробач... Пробачила... Змогла...
Бо знов себе перемогла...
Програла тільки гордості...
Не хочу я самотності...
Без тебе... Ні... Не бачу снів...
Я засинаю в теплоті...
В твоїх обіймах... І руках...
Я засинаю... Тільки так...
Я знов... Себе... Перемогла...
Але програла у словах...
Я говорила... В теплоті...
Програла своїй гордості...
Я знов... Себе... Перемогла...
Але чомусь не вірила...
І сумнів кинула тобі...
Програла я... Собі... Собі...
І ти один... І я сама...
І тиша ходить тут сумна...
Чому так робиш ти мені?
Що програю я знов собі?
Любов... Любов... А не мине?
Чи не розлюбиш ти мене?
Чи буду я завжди твоя?
Любове щира ти моя...
Відредаговано: 13.01.2026