~20~

Ас, вже так сильно, привязався до своєї місії, що почав забувати звідки він прийшов. Забував риси обличчя, забував улюблені вподобання рідних, страви, колір, напої. Але Ас, ніколи не забував, для чого він все робить. Він дбайливо працював, щоб сьогодні, урочисто, покинути будівлю, супер здібності, і знову стати звичайним хлопцем, сином, батьком та чоловіком.

Десь глибоко в душі, він скучатиме, за можливістью проникати в чужі сни, змінювати реальність, переносити людей з місця на місце, дивуючи їх, своїми супер силами. 

Він скинув свій щит і обладунки, вдягнув білу сорочку та джинси,  за тягнув пасок, зачесав своє волосся назад та глянув на своє відображення в дзеркалі. Він заглянув собі прямо у вічі, яскраво блакитного кольору, як цього фортеця. Вони залишаться з ним назавжди, як нагадування про фортецю. Щодня, він дивитиметься в дзеркало і згадуватиме фортецю, через вікна якою, пробивалось сонечко, через скло блакитного вітраж. Востанє змахнув рукою і переніс себе в парк, де його сім'я гуляла теплим листопадовим ранком.

Ас опинився у парку, біля дружини і сина.  Він озирнувся навкруги, його голова запаморочилась, від яскравості відтінків природи. Маленький син, дав йому до рук, великий дубовий листок. Чоловік, провів пальцями по скелетику листка, відчуваючи, кожен вигин та нерівність листка. Це дивне відчуття, він ніколи не замислювався, нам малими речами, як поверхня листка. Вона здавалася, йому зовсім іншою, не такою, як раніше. Ніби він сам перенісся в дитинство, де все чарівне і прекрасне. Син, носив йому все більше листья і він підкидував його, высоко вгору. Воно спалось кольоровим дощем і дзвінкий сміх, маленького хлопчика, заповнював весь парк. 

• Ти мій супергерой, - сказав син Грегорі, - будь зі мною поруч, завжди.

Раптом дружині на телефон прийшло зловіще, те повідомлення, яке і розділило б сім’ю, але малий підскочив і вибив телефон із рук матері. Він розлетівся на сотні маленьких  кольорових друзів, всіх кольорів веселки. 

- Нічого  - сказав Грегорі, міцно обійнявши Лейлу, - купимо  тобі новий, ти заслужила . - І міцно обійняв свою родину. 

Епілог 

Шанс, який був даний Майку - він витратив на балачки. Він не зміг втримати таємницю фортеці і намагався розповісти про неї Лоїс. Нещасний випадок, дорожньо-транспортна пригода, забрала життя Майка, за мить.  Лоїс, звичайно, пережила велике потрясіння, в звязку з втратою чоловіка. Але життя подарувала їй іншого, який став для неї, справжнім героєм, принцем на білому коні. 

Шанс,  який був даний Марії, вона використала сповна. Вона присвятиласвоє життя, своїй родині і дівчатам, які більше ніколи, не страждали, від дефіциту любові матері. А пізніше, їхня родина поповнилася, ще однією дівчинкою, з густим волоссям, яке щодня було, дбайливо заплктене у суяасні зачіски. 

Шанс, який був даний Лілі та Грегорі, все їхнє життя сприймався, як дар Божий. По поверненні додому, вони всиновили хлопчика, з дитячого будинку. Якому дарували все найкраще, що могли. А вже за два роки, Лілі завагітніла, що було справжнім дивом і подарунком від Аса. 

Ангел, мав один дарунок, який міг подарувати, лише одній людині, із 7 фортець. І він вибрав їх. 

Лілі народила двійня, хлопчика та дівчинку. Але їхньої любові виявилось забагато і вони продовжили всиновлювати, покинутих на призаоляще малят. 

Шанс, який був даний Кейт, врятував цілу команду. Після подачі СОС повідомлення, прилетів гелікоптер і врятував всю команду. А Кейт, нарешті знайшла свого принца, правда без білого коня. Але в світі реальному, залізний гелікоптер, теж згодиться. 

Шанс, який був даний Хлої, змінив її на 180 градусів. Повернувшись додому, вона влаштувалася працювати в психіатричну клініку, для душевно хворих, стареньких людей. Тор, навіть не впізнавав дружину і їй хотілося, все пояснити, але вона мовчала, бо знала, що другого шансу не буде. Здається, Тор все зрозумів, бо теж колись був випускником жовтої фортеці. 

Шанс, який отримала Санні,  перевернул не лише її світ, але і допоміг Траю, вирішити сімейні проблеми. Її повернули в той час, коли, біди ще не сталось. Мати Трая пішла від чоловіка і Трай пішов, разом з нею. Санні змогла повернути своє щире і перше кохання. І знову впевнитись, що потрібно слухати своє серце, воно говорить, тихіше ніж голос, але воно завжди говорить правду. 

Шанс, який отримав, брат Тимофій, став його перепусткою до лікарні, важких, психічно - хворих людей. Він проведе там, все своє життя. Він стане пастухом, для інших душевно-хворих людей. Вони побудують каплицю, де він проводитиме служби, сіючи надію на спасіння душі.