Жодну з частин цієї книги не можна копіювати, перекладати або присвоювати собі без письмового дозволу автора.
Всі описані в романі сюжети та події є вигадкою і не мають жодного стосунку до реальних подій.
Всі персонажі вигадані і будь яке співпадіння з реальним життям або коли небудь живими людьми – випадкове.
Ангели називають це небесною відрадою;
чорти – пекельною мукою; а люди – любов’ю.
(Генріх Гейне)
Майк стояв у себе на подвір'ї і їдкий дим,повільно наповнював його легені. Він вдивлявся в горизонт, його очі нервово бігали, а руки помітно тремтіли. Його думки пролітали швидше ніж зазвичай, а тіло видавало помітну тривогу. Тютюновий дим, напонив його тіло майже повністю, як раптом, чоловік не зміг повноцінно вдихнути і закашлявся.Він вдарив себе в груди кулаком, потім знов і знов, намагаючись запустити своє серце у потрібному темпі.
Це тривало майже вічність, хоча насправді, годинник відрахував лише пару хвилин. Здається вперше в житті, чоловік підняв очі догори, з великою просьбою простити його та допомогти.
- Боже, я все життя жив в своє задоволення, я мав все, що лише може бажати людина, та тепер, ти довів мені, що я лише маленька комашка, яка нічого не може зміти, - жалібно скулів чоловік, намагаючись вирівняти своє дихання. - Прости мене, - продовжував благати.
За хвилину з будинку вийшла Лоїс. Тендітна жінка, в махровому фіолетовому халаті та мохнатих хатніх капцях. Локони її русявого волосся, спадали на капюшон, фіолетового халату. Невисока на зріст, але з чудовою фігурою та зеленими, як смарагд очима. В її рисах обличчя, можна було побачити, вірну дружину, хорошу домогосподарку, наполегливого працівника та вірного друга. Жінка завжди готова прийти на допомогу. Її особливістю, була невеличка родинка над верхньою губою, яка так дратувала її чоловіка, але так подобалась її знайомим.
В руках вона тримала горнятко червоного кольору, з якої тонкими ниточками вивільнявся пар, ароматної кави. ЦІ ранкові ритуали, додавали життю, певної романтичності.
- Мікі, - гукнула вона, - твоя кава.
Майк навіть не обернувся, здавалося його тіло, все ще перебувало на подвір'ї, але душа літала десь далеко від їхнього дому.
- Мікі, - гукнула Лоїс, гучніше, без образ та натяку на глуховатість чоловіка.
Саме в ту мить, чоловік повернувся і побачив дружину, яка тримала його горнятко, ароматної кави.
- Так люба, вже йду. - а в голові все ще проносились думки, що в його житті, щось пішло не так.
Чоловік швидко жбурнув тліючий недопалок у кущі і направився в бік дому.
- Спасибі, кохана, що дбаєш про мене.
- Мікі, з тобою все гаразд? - здивовано, поцікавилась жінка. Вона приклала свою руку до лоба свого чоловіка, перевіряючи чи бува не захворів той.
- Все гаразд, - усміхнувся їй Майк, - ходімо в дім, тут прохолодно.
Лоїс занепокоїла така поведінка її чоловіка, бо по життю він турбувався лише про свої проблеми та потреби, а тут раптом добрі слова, з його уст звучали, якось підозріло. Коли він запропонував зайти в дім, то певно, що він змерз і аж ніяк, щоб уберегти Лоїс від переохолодження.
Майк, все своє свідоме життя був скнарою, навіть в найменших дрібницях. Коли вони з Лоїс познайомились, вона закохалася з першого погляду, а він ще довгих два роки, придивлявся до неї, вишукував найменші недоліки чи вади. Та не знайшовши, запропонував їй одружитися і жити разом.
Весь офіс благав неймовірно добродушну і щедру Лоїс, не виходити за нього, а дочекатися такого ж доброго і милого чоловіка, як вона. Та затьмарена коханням, Лоїс твердила всім, що її кохання зможе перемінити Майка і одного дня, він все ж скаже їй добре слово.
Офіс в якому працювали Майк та Лоїс, компанія гігант по страхуванню життя та майна. Еліт-лайф, пропонувала сотні пакетів, для різних верств населення, по платоспроможності та рівню життя. Абсолютно кожен міг застрахувати власне життя, чи то на 100 чи на 1000 чи 1000000 доларів. Еліт-лайф не мала конкурентів, адже вони дбали про кожного, навіть безхатька, маючи доброчинну програму для багатих верст населення - Обігрій мене теж. В обігрій мене теж, входила стандартна сума страхування та 2% для людей, які не можуть собі цього дозволити. Підключивши програму : Обігрій мене теж - людина брала учать у безпрограшній лотереї і в кінці року отримувала свій подарунок від компанії.
#5149 в Фентезі
#1294 в Міське фентезі
життєві випробування, супергерой поруч, паралельна реальність
Відредаговано: 13.03.2021