День 5

Проте, я не довго спала. Знову гарячка, нудота, головний біль мене мучили. Короче кажучи, я цієї ночі спала від сили годину або півтора.

На годиннику 07:36, а я лежу і дивлюсь у стелю. Весь час, мене мучила думка, що за сюрприз Емма підготувала для мене. Полюбе, це якось пов'язано з Майком, хоча... хоча від неї можна очікувати багато чого.

Вставши з ліжка, я попленталась босоніж до ванни. Пройшовши біля дзеркала, я попрямувала у душ. Включивши гарячу воду, я роздяглась і стала під гарячі потоки. За вчора стільки всього мені наговорили про Майка, що я навіть не знаю що і думати. Хто говорить правду, а хто бреше? Як це можна визначити, щоб потім не було боляче; щоб потім знову не прийшлось плакати тоді, коли ніхто не бачить і не чує; щоб знову я себе не збирала по кусочкам?!

Вийшла я з душу тоді, коли я відчула, що вода почала обпікати мою шкіру. Замотавши себе в рушник, я одразу пішла до кімнати. Я одягла нижню білизну, сірі вільні спортивні штани і рожеву толстовку з капішоном. Волосся я висушила і залишила розпущеним. Тільки я хотіла спуститись униз до мене на телефон прийшла SMS:

« Доброго ранку! Коли проснешся, подзвони)»

Не довго думаючи, я подзвонила до нього.

- Ого! Ти вже не спиш?!
- І тобі доброго ранку!
- ...- у відповідь він засміявся.
- Як вечірка?
- Ну... ем... та більш-менш нормально. А ти як провела вчорашній вечір?
- За поїданням їжі та переглядом фільмів.
- Дай вгадаю? Ти скупила весь супермаркет?
- Ну ні, не цілий! Лише половину скупила.
- Ааааа... 
- Решту супермаркету залишила тобі!
- Яка ти добра! - сказав він із сарказмом.
- Все заради тебе! - і ми засміялись.
- Як ти себе почуваєш? - запитав Майк через пару хвилин.
- Ну...
- Тільки кажи правду! - наполіг він.
- Все як завжди! Ну симптоми ті самі, які і були. Вночі трішки нудило, ну і голова боліла. А так то все як завжди. 
- Точно?
- Так!
- А лікарі що говорили?
- Останній раз, коли я там була, то я тоді з лікарні втікла...
- І що твій лікар говорив?
- Що стан погіршується і потрібно лягати в лікарню.
- Все з тобою ясно...
- Не правда! 
- Правда!
- Ні!
- До речі, я нині до тебе прийду, якщо ти не проти!? Може кудись підемо погуляти.
- Так, стоп! Сам Майк Гаррісон пропонує кудись піти погуляти дівчині!? Ау! Поверніть попереднього Майка, а то я його не впізнаю!
- Ха-ха-ха! Не смішно! Зовсім!
- А мені смішно!
- Ладно, все! Пожартували і годі! 
- Ну добре, добре. Чо ти зразу дуєшся?
- О, починається!
- ... - у відповідь я засміялась.
- Все? Заспокоїлась? - запитав він через декілька секунд.
- Так! Все, я спокійна.
- Нарешті! Так ти не проти, щоб я прийшов нині до тебе?
- Ні, не проти! Але, як щодо моїх батьків!?
- Не турбуйся за це!
- Ну добре. Так коли тебе чекати?
- Десь біля 12, або пів 1 я буду в тебе.
- Гаразд!
- До зустрічі!
- Ага... - сказала я і він вибив.

Я ніколи не могла подумати, що прийде час і я так спокійно буду говорити з ним. Що ми будемо домовлятись про зустрічі. Чим дальше це заходить, тим більше мені це подобається. Хотіла б я, щоб це тривало вічно, але... але це не можливо! Я до нього з кожним днем все більше і більше прив'язуюсь. Невже я в нього... Ні! Це не може бути! Що б не трапилось далі з нами, не варто мені прив'язуватись до нього ще більше. Однак, якщо слова Емми правдиві, мені потім буде дуже боляче.

Відігнавши від себе думки про Майка, я вийшла з кімнати і спустилась униз. На кухні я знайшла записку, написану маминим почерком, яку лежала на столі.

« Міко, ми поїхали по справам!
Приїдемо після обіду або ближче до вечора, точно не знаємо. Не вздумай тікати з дому! 
Їжа в холодильнику, тобі потрібно тільки розігріти»

- Мда... і так завжди.

Їсти я не хочу. Апетит пропав після ночі, взагалі.

Так як їсти я не хотіла, я пішла у вітальн., щоб подивитись телевізор. Сівши на диван, я хотіла включити телевізор, проте я не встигла, так як до мене прийшла SMS, а після того до мене подзвонили. Взявши телефон я відповіла на виклик.

- Алло!
- Чого тобі? - запитала я впізнавши голос.
- А ти наївна! - сказала Емма.
- Говори що ти хотіла! Але якщо це все, тоді я вибиваю!
- Я тебе попереджала, а ти мене не послухала! Я тобі вже говорила, що Майк тебе лише використати хоче. І в кінці він вернеться назад до мене. Якщо би ти послухала мене і перестала з ним спілкуватись, цієї нашої розмови би не було! Але ні! Ти вперта! Ти нині знову з ним розмовляла, чи не так!?
- Звідки ти знаєш?
- Я була на кухні, коли він з тобою говорив. І я чула усю вашу розмову. Так от, запам'ятай, мале ти стерво! Щоби він тобі не казав - це лише його гра! Він тебе використає і кидане, а в кінцевому результаті, повернеться знову до мене! Так само, як це було цієї ночі, - сказала вона, акцентувавши на останній фразі.
- Тобто?
- Глянь повідомлення, яке я тобі надіслала! Думаю, цього буде вдосталь, щоб ти повірила мені,- сказала вона і вибила.

Сказати, що я трохи була шокована, це нічого не сказати. Зайшовши у повідомлення, у мене почали трястись руки. Я просто не могла уявити, що там за фотографія. З однієї сторони, можливо вона знущається з мене і там нічого такого нема і я даремно переживаю. Проте, з іншої сторони, мене не покидає почуття, що на фото зображено щось таке, що мені явно аж ніяк не сподобається.

Зібравши всю волю в кулак, я відкрила повідомлення надіслане Еммою. Побачивши фото, я прийшла у ще більший шок. Я цього аж ніяк не очікувала побачити. 

На фото було зображено як гола Емма лежала біля Майка, також голого!

Чому ж я така дура? Я ж знала що так буде, так чому я вірила кожному його слову, так чому я так прив'язалась до нього!? Я справді дуже наївна! Мене попереджали батьки, попереджала Емма, так чому я не слухала їх!?