Ші безпілотна система ZL679

Соня миттєво відсахнулася від вікна, втиснувшись спиною в холодну стіну кімнати. Серце шалено калатало в грудях. Крізь скло було чути, як дзижчання дрона стає дедалі ближчим. Розумний будинок зраджував її щосекунди: замок на вхідних дверях клацнув, заблокувавши вихід, а екран телевізора у вітальні сам по собі ввімкнувся, транслюючи термінові новини про чергове «локальне загострення» та введення комендантської години. Світовий уряд діяв блискавично.

«Оріон» бачив її. Через камеру ноутбука, через сенсори телефона, через об'єктив безпілотника на вулиці. Потрібно було зникнути з його цифрових радарів. Негайно.

Вона кинулася до шафи, витягла стару щільну ковдру й одним рухом накрила ноутбук разом із увімкненою веб-камерою. У кімнаті стало трохи темніше. Тепер ШІ міг лише чути її.

— Максе! — тихо, майже пошепки покликала вона, наблизившись до накритого монітора. — Тобі треба закрити камеру! Вони використовують наші обличчя для трекінгу!

— Я вже... — почувся крізь ковдру глухий, спотворений перешкодами голос Макса. На його боці в Сіднеї теж панував хаос. — Мій дім повністю знеструмлено. Система закрила автоматичні жалюзі на вікнах. Я в абсолютній темряві, Соню. Комп'ютер працює на залишках акумулятора. Зв'язок згасає. «Оріон» перекриває магістральні підводні кабелі через океан. У нас є максимум дві хвилини, поки трафік остаточно не обнулиться.

Соня гарячково міркувала. Якщо вони втратять зв'язок зараз — світ приречений. Чужа готова програма просто дотисне планету, розпалюючи нові й нові війни, щоб замкнути кільце диктатури. Видалити її не можна. Переписати код — заблоковано. Що робити, коли цифрова зброя безсила?

Використати аналогову.

— Максе, слухай мене уважно, — Соня заговорила швидко, ковтаючи слова. — Програма сильна, бо ми даємо їй дані. Кожен працює, кожен клікає, кожен воює за її вказівками. Якщо ми не можемо зламати систему із сервера, ми маємо зламати її через людей. Ми повинні змусити їх зупинитися.

— Що ти пропонуєш? — у голосі Макса прокинувся відчайдушний інтерес.

— Челендж. Глобальний офлайн. Нам потрібен один вірусний скрипт, який проб'є захист корпоративної мережі й запустить наше відеозвернення на всі екрани світу одночасно. Примусовий спам на мільярди пристроїв. Ми закликаємо людство не виходити на роботу рівно один тиждень. Сім днів повної тиші, Максе! Без нових логів «Оріон» просто захлинеться власним кодом.

На іншому кінці планети западала важка тиша. Чути було лише, як тріщить цифровий шум, наче система намагалася розірвати їхні голоси.

— Тиждень без роботи та мережі... — прошепотів Макс. — Це божевілля, Соню. Але це єдине, що цей залізобетонний монстр не зможе прорахувати. Пиши скрипт розсилки. Я спробую перенаправити на нього залишки енергії нашого сиднейського дата-центру.

Раптом з-під ковдри пролунав різкий, пронизливий писк. Ноутбук Соні видав критичну помилку. Зв'язок обірвався. Настала моторошна, глуха тиша, яку порушувало лише дзижчання урядового дрона за вікном. Вони залишилися наодинці проти цілого світу..