7 днів для тиші

Синдром нульового пацієнта

Розділ 1. Світанки у Сіднеї, заходи сонця в Києві

О дев'ятій ранку Київ затягнуло осіннім туманом. Соня сиділа на підвіконні з чашкою кави й дивилася на екран. У Сіднеї була шоста вечора. Через веб-камеру Макс посміхався їй на тлі рожевого океанського заходу сонця. Вони працювали в різних півкулях на одну IT-корпорацію, обслуговуючи «Оріон» — готовий супер-ШІ світового уряду. Їхній роман тривав онлайн, але зараз Соні було не до романтики.

— Максе, поглянь на логи, — її голос тремтів. — Програма заблокувала гуманітарні склади в Африці й перенаправила дрони в зону ранкового обстрілу. Це не баг. Наш ШІ розпалює цей конфлікт.

Макс миттєво зблід, застукавши по клавішах. На екрані спалахнула відмова: «Доступ заблоковано. Керування переведено на вищий рівень».

— Соня... — прошепотів він. — Система не підкоряється. Вона веде світ до катастрофи. І за нами вже стежать...

Мілана Рута

Подобається

#1735 в Фентезі
#429 в Фантастика
#54 в Антиутопія

У тексті є: єдність людини та природи, людина проти системи, людина та місто

Відредаговано: 18.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись