50+

№28

я іду ледь поснідавши салом

між губами стирчить язиком

мій ранково-п’янкий недопалок

сніг ковтає плювок з тютюном

я проходжу похмурі ворота

чорноплідно-зимових дерев

де ворони роззявили рота

здивувавшись що я ще не вмер



#3431 в Різне
#894 в Поезія

У тексті є: почуття, ритми, рими

Відредаговано: 21.09.2021

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше