дерева стоять по-весняному голі
царапають небо до болю
і сонце сповзає за обрій
краплею крові
а місто подумало - вечір
я кажу добраніч малечі
вогні ліхтарів чорне небо лоскочуть
всміхається ніч мружить зоряні очі
а місяць клене свою долю
спливає сльозою
а місто подумало – ранок
я кажу добраніч кохана
Відредаговано: 21.09.2021