Лія: Чимін, а скільки років тобі виповнилося?
Чимін: 18
Лія: Ти все ще ж такий маленький
Чимін: Я не маленький. Якщо не віриш, то можу доказати
Лія: І як докажеш?
Чимін: Тільки потім не свари мене
Лія: Що ти збираєшся зробити?
Чимін: А ну подумай добре. Ми одні вдома. Наші мами вернуться завтра. І мені вже 18
Лія: Про що ти говориш?
Чимін: Ти ж знаєш, що я тебе любив з дитинства. Я дуже хотів бути з тобою. Але тоді ти дивилася на мене, як на молодшого брата. Але зараз твій погляд змінився. Так що думаю ти не будеш злитися, якщо я це зроблю. Наперед вибач
Лія: Думаю, мені краще піти
Чимін: Маленька, не бійся. Це не те, про що ти думаєш
Лія: А що тоді?
Чимін: Потанцюєш зі мною?
Лія: Добре. Я сьогодні добра
Чимін взяв мене за руку і ми почали танцювати. І танцювали ми аж до упаду.
Відредаговано: 22.08.2024