Глава 5.

Глава 5.

Випадково забута, у надрах моєї потертої сумки, флешка дозволила залишити собі запис камери спотереження, зроблений у кафе, що був на диску у матеріалах слідства.

Дешева камера, поганеньке освітлення, розмиті деталі. Наче клієнт, але зі спини. Ганяв запис багато разів, придивлявся і порівнював час. Щось крутилося в голові, і невловимо ховалося, мов вода.

Ну що нового я можу надати, коли матеріали вже розкрито? Лише піддати сумніву. Свідків умовити? Немає сенсу. То що? Що це за місце? Де це...

Око зачепилося за відзеркалення вікна у дальньому кутку приміщення кафе. То вечір, що на вулиці - темно і не видно. Але між відблисками у вікні бачу зворотнье відображення людини за столиком, що сидить з піднятим коміром і весь зсутулений, з опущеною головою. Ні з ким не розмовлє. Час від часу він піднімає обличчя від столику, і ось - на стопкадрі бачу його відображення. Дуже погане, але загальні риси сході на Гонтара. Мені так здається. Або просто хочу, щоб так і було.

На ролику немає таймінгу. Час, знятий на ньому, вказано зі слів свідків. Тих самих, що відмовилися від показів. Тобто, навіть якщо якимось чином довести, що то саме Гонтар - немає підтвердження часу.

Так, а що там на місцевості? Від місця стрілянини досить далеченько. Чи є ще десь камери, що дивляться на це місце, в ідеалі - на двері кафе і мають таймінг? Дивлюсь карти, все що є в інеті - нічого чіткого. Треба йти на місцевість, а часу обмаль. Ще ж готуватися до засідання, і завжди є щось термінове по інших клієнтах.

Час. Якби я був "гуру" кримінального процесу - я мабуть використав би час значно розумніше. А зараз все, що встигну - обстежити місцевіть, и розкласти обвинувальний акт. Я вже пробігав його двічі, але зміст ховається в деталях... А сенс - у формулюванні.

Кафе, запис з якого я дивився, було відчинено. Столик, за яким сидів мій клієнт, на тому ж місці. За ним було неприбрано, але вже нікого. Я зайняв саме це місце, трохи поправив стільця, як то було на записі. Поки чекав меню, зробив кілька фото планшетом, ніби я там щось намагаюся на ньому побачити.

Офіціантка, майже не звертаючи на мене уваги, нашвидку прибрала зі столику залишки попереднього відвідувача, та кинула меню. Якщо камера позаду мене, то на записі має бути видно що я щось фотографую. Але ніхто не підійшов, тобто охорони немає.

У мене було достатньо часу, поки я чекав замовлення і пив каву, щоб уважно оглянути все приміщення. І я знайшов другу камеру, яка була зі сторони барної стійки. Чому її не помітили, або чому про неї ніхто зі свідків не сказав?

Коли я вийшов на вулицю, я довго застібував плаща, щоб з точки входу у кафе відмітити можливості зйомки об'єкту. Є лотерея напроти, і десь на кутку ресторан. Звичайно, я можу звертатися до всіх, хто володіє записами, і просити копію. Але дві речі: по-перше це дать можливість для сумніву суду/обвинувачення у такому доказі; а по-друге ніхто не хоче нікуди вплутуватися, і мені у наданні запису відмовлять, та потім скоріше за все знищать.

Є ще трохи часу, треба оглянути саме місце злочину. Я пробігся туди пішки, це зайняло майже півгодини. Ввечері того дня навіть на авто це було б ненабагато швидше - пересування у місті має свої особливості.

Вихід з клубу, праворуч і вздовж будинку де щільно припарковано автомобілі. Місце у стіні, куди потрапила куля, десь за свіжою декоративною панеллю. Дивлюсь з місця, де був потерпілий. Стрілець мав попасти між автомобілів, коли потерпілий стояв біля стіни. Простіше було зачекати, коли б Кононюк-молодший підійшов до місця водія - і нічого не заважало б. Але у такому разі, я так собі міркую, кула могла б пробити або спалити автомобіль, може у такому разі залишилася би можливість її краще ідентифікувати. З іншого боку, стрілець хотів, щоб крім потерпілого ніхто інший не постраждав - вибух автомобіля напевне поранив би інших. І ще одне - отвір у стіні, що дав можливість точно встановили калібр. Тобто, я так думаю, що стрілець хотів показати, що це не звичайна зброя. Навіщо?

Дивлюсь далі. Місце, звідки стріляли - можливо з даху будинку навпроти. Ну, так експерт написав. Дах досить великий. Будинок високий - 24 поверхи. Відстань для пострілу, найменша і на око - метрів п'ятсот, не менше. За експертизою - 630-650. Чому все так приблизно? Слідів не знайшли. Перебування сторонніх осіб на даху зафіксували, сліди є - але різної чітко не встановленої давності. А ось місця, звідки здійснено постріл - немає. Хоча є будинки і далі.

Я собі думаю, як це з таким "плугом", що важить мабуть не менше тридцяти кіло, та має дебелі розміри. І ось одна людина, практично у центрі міста, непомітно навіть для місцевих мешканців, притягнула такий "плуг", зробила своє діло, прибралася і спокійно з цією ж залізякою пішла... Як це так?

З точки, де отримав кулю потерпілий, було видно інші місця, звідки можна було б стріляти. Але то все дуже далеко, мабуть не менше кілометру. На такій відстані у темну пору року, без сторонньої допомоги, вправитися неможливо. У будь-якому випадку, моєму клієнтові.

Коли працюєш один - то або ногами, або головою. А мені ще готуватися. Час іде, поки досить бігати і шукати.