Оператор 404:
«404. Ви в мережі. Говоріть.»
Заявник:
Чоловік. Голос спокійний, але з легкою луною, ніби говорить у порожній кімнаті.
— Так… добрий день. Мені дали цей номер. Сказали, що ви… допомагаєте з незрозуміли
— Опишіть ситуацію.
— У мене, здається, проблеми з квартирою. Якісь дивні речі. Світло іноді не вмикається. Телефон розряджається миттєво. І… люди.
— Що саме з людьми?
— Вони мене не помічають.
(Пауза 2,4 сек.)
— Я вчора сусідці двері тримав. Вона пройшла крізь…
— Ви зараз самі в приміщенні?
— Так. Хоча… ні. Іноді хтось ходить коридором. Але коли я виходжу — нікого.
— Коли почалися аномалії?
— Мабуть, після аварії.
(Пауза. Оператор не перебиває.)
— Я за кермом був. Вночі. Дощ сильний. Фари засліпили. Потім удар… і все. Прокинувся вже вдома. Думав, пощастило. Тільки…
(Голос стає тихішим.)
— Я не пам’ятаю, як доїхав.
— Ви зверталися до лікарні?
— Намагався. Але… на реєстратурі мене ігнорували. Я махав, говорив — нуль реакції. Потім охоронець пройшов прямо крізь мене.
(Довга пауза. Чути лише слабке шипіння лінії.)
— Подивіться на свої руки.
— Навіщо?
— Опишіть їх.
(Пауза 5,1 сек.)
— Вони… якісь бліді. І… дивно. Я бачу крізь пальці стіл.
— Подивіться в дзеркало.
— Я… Тут нікого немає.
— Ви перебуваєте не у фізичній фазі існування.
— Вибачте… що?
— Ви загинули в ДТП три дні тому. Тіло доставили до моргу міського клінічного центру.
(Дихання заявника прискорюється, але звук кроків відсутній.)
— Ні… ні, я ж розмовляю з вами. Я думаю. Я відчуваю.
— Свідомість може зберігати активність після біологічної смерті. Ви перебуваєте в постфазовому стані.
— Я… я не хочу бути… цим.
— Це тимчасово. Але ви прив’язані.
— До чего?
— До моменту смерті. До місця. До незавершеної дії.
(Тихий шепіт на фоні — наче далекий вітер.)
— Я мав забрати доньку з табору… Я не приїхав…
— Прив’язка підтверджена.
— Що мені робити?
— Вам потрібно відпустити фізичну фазу.
— Як?
— Перестати намагатися взаємодіяти з живими. Перестати повертатися до квартири. Ідіть на шум. Ви вже його чуєте.
— Я… так. Наче… хтось кличе здалеку.
— Не чиніть опір.
— А якщо там… щось погане?
— Гірше залишатися тут.
— Дякую… що пояснили.
— Лінія 404 фіксує перехід.
(Зв’язок починає спотворюватися.)
— Зачекайте…
— А ви… ви живий?
(Шум посилюється. Запис обривається.)
ВНУТРІШНЯ ПОМІТКА INTERNALCORP
Тип сутності: Неусвідомлений постфазовий залишок
Рівень загрози: Низький
Результат: Самовідокремлення від матеріальної прив’язки
Коментар аналітика:
Більшість привидів не усвідомлюють власної смерті. Лінія 404 залишається ефективним інструментом м’якого виведення таких сутностей із житлових зон без залучення виїзних груп.