Виклик 2

Оператор 404:

«404. Ви в мережі. Говоріть.»

Заявник: 

Хлопець, приблизно 17–18 років. Дихання збите. На фоні — вітер і приглушені голоси. Зв’язок нестабільний. 

— Це… це сюди дзвонять, коли… коли щось не так?

Оператор:

— Опишіть ситуацію.

Заявник:

— Ми… ми просто пожартувати хотіли. Чесно. Нічого такого. Просто контент зняти… Старе кладовище за містом. Те, яке закрили. Там ще паркан місцями повалений.  

(Чути нервовий смішок, швидко переходить у важке дихання.)

— Нас було четверо. Я, Льоша, Ден і Кіра. Ми вже збиралися йти, і Ден… він знайшов могилу. Дуже стару. Камінь тріснутий, ім’я майже стерте. Він… він штовхнув хрест. Типу «дивись, зараз зомбі вилізе». 

404: 

— Що сталося далі?

Заявник:

(Пауза 3,2 сек. Чути шепіт: «Вона знову рухається…»)

— Земля… вона почала просідати. Спочатку думали — здалося. А потім… рука. Брудна. Сіра. Нігті… довгі такі, як корені. Вона вилізла не одразу. Повільно. Наче їй важко. Кіра закричала. Дуже голосно. І… воно повернуло голову на звук. 

Оператор:

— Опишіть об’єкт.

Заявник:

— Це не як у фільмах… Воно не гниє шматками. Просто… наче висохла людина. Шкіра на обличчі натягнута, губ майже немає. Зуби видно. Очі… відкриті. Але вони мутні, як у риби. І воно… воно не йшло. Воно тягнулося. Ривками. Як ляльку, яку смикають. 

(На фоні чути схлип. Інший голос: «Скажи їм, що Льошу…»)

— Льоша не встиг відбігти. Воно схопило його за ногу. Просто вп’ялося. Він бив його ліхтариком, а воно навіть не реагувало. Ми тягнули Льошу, а воно тягнуло його до могили.

404:

— Де зараз об’єкт?

Заявник:

— Воно… воно не одне.

(Зв’язок тріщить. Чути вітер, швидкі кроки.)

— Ми побігли до виходу, і тоді побачили… ще рухи між могилами. Вони не виходять повністю. Просто… піднімаються наполовину. Наче їм вистачає сил тільки вибратися і чекати. Вони тягнуться до звуків. До голосів. До світла. 

404:

— Скільки об’єктів ви бачите?

Заявник:

— Три. Ні… чотири. Один майже без обличчя. Вони не дивляться, вони наче чують. 

(Різкий звук падіння. Крик дівчини.)

— Кіра спіткнулася! Вона… Вставай! ВСТАВАЙ!

Оператор:

— Негайно покиньте територію кладовища. Не кричіть. Не використовуйте яскраве світло. Рухайтеся повільно і без різких звуків.

Заявник:

— Воно вже поруч… Воно чує, коли ми дихаємо. Клянусь… воно повертається на вдих… 

(Довга пауза. Чути тільки важке дихання в трубку.)

— Воно стоїть за огорожею… прямо за моєю спиною… 

404:

— Не обертайтеся. Повільно відходьте вперед.

Заявник (дуже тихо):

— У нього… з рота земля сиплеться… 

[Різкий крик. Глухий удар. Зв’язок обривається.]

Попередня класифікація InternalCorp

Тип: Некроактивована кладовищенська аномалія

Тригер: Фізичне пошкодження поховання + акустичне збудження

Поведінковий патерн:

— Реакція на звук, вібрацію, дихання

— Часткова моторика, ривкові рухи

— Групова пасивна активація в межах сектора кладовища

Рівень загрози:

Червоний: Високий у межах осередку

Помаранчевий: Середній при виході об’єктів за межі території

Рекомендація:

Ізоляція сектора. Нічний виїзд групи зачистки. Місцеві органи не інформувати про природу інциденту.