1

 Кішки в будинку Марини жили завжди. Так склалося ще з дитинства. Тож на всі жарти про сорок котів вона реагувала спокійно. Просто досипала «Віскас» у миску чергової домашньої мурчалки, а подруги йшли лісом. Точніше — додому. Будувати своє мегащасливе сімейне життя з «справжніми мужиками».

Коли улюблена Анфіска раптово відкинула лапи, Марина два тижні не виходила з дому. Але потім зрозуміла: треба просто завести нову тварину, поступово звикнути до неї — і жити, як раніше. Спочатку хотіла піти до притулку. Потім — знайти на вулиці. Зрештою, просто залізла на дошку оголошень у пошуках пропозиції забрати щось пухнасте й миле в добрі руки.

За півгодини активного пошуку їй трапилося дещо, схоже, як дві краплі води, на її незабутню Анфіску. Така сама черепахова кішка, чотири роки від роду, доглянута, гарна. Загалом, Маринка вирішила, що це знак небес — або що там у всесвіті зазвичай штовхає людей носом у щось важливе. Звали тварину Іриска, і віддавали її абсолютно безкоштовно.

На дзвінок у двері відчинили з третього разу. У вузьку щілину просунулося обличчя дівчини років двадцяти.
— Я по оголошенню. Кішечку забрати хочу, — уточнила Марина.

Після чого ланцюжок брязнув, двері відчинилися ширше — і на неї втупилися дві пари очей: людські й котячі.
— Заходьте, — буркнула сонним голосом господарка і поплелася на кухню. Судячи зі звуків — заварювати собі каву.

Аня (так звали господарку киці) помітно нервувала. Вона пила каву маленькими ковтками, постукуючи наманікованими нігтями по чашці. Очі в неї бігали, ніби вона зараз сиділа не у своїй квартирі, а в кабінеті слідчого. Марина відчула себе трохи ніяково й вирішила перервати затягнуту мовчанку.
— Скажіть, а переноска у вас є? Я заплачу за неї.

Аня помітно пожвавилася:
— Віддаю з усіма потрохами. Ось, переноска, лоток, корм, наповнювача два мішки. Грошей не треба. Я вам навіть таксі оплачу. Просто заберіть її — і все.

Марина трохи остовпіла. Вона оглянула кімнату. Жодних слідів погрому, запаху сечі, порваних диванів чи шпалер. Та й на руках і ногах господарки слідів кігтів не виявилося. Помітивши інтерес, та уточнила:
— Характерами не зійшлися. Абсолютно. Дуже сподіваюся, що у вас вийде краще.

Ніби розуміючи, що зараз відбувається, кішка зістрибнула з дивана й потерлася об ноги потенційної нової господарки.