ГЛАВА 28

Майкл.

Ну от ми на місці. Назад шляху вже немає. Не думав, що я так нервуватимуся через те, що роблю, але факт є фактом. Я акуратно відвів її всередину, там поцілував, і зняв пов'язку, і дав їй можливість озирнутися і чекав на її реакцію, і боявся.

Саманта.

Коли мої очі прийшли в норму, я озирнулася і офігела, від того, що побачила. Я була в шоці, побачивши, що приїхали ми до РАГСу. Сюди люди зазвичай приїжджають у двох випадках, або весілля чи розлучення. Враховуючи, що ми не одружені, і розлучення не намічається тоді, залишається лише один варіант, твою ж матір. І коли я це зрозуміла, то швидко вирвавшись з його обіймів, і сказала:

- Майкл, що це все означає? Навіщо ти мене сюди привіз? Що ти твою матір задумав, га?

- А ти не здогадуєшся?

- НІ!

- Тоді пішли!

- Ні Ларссон, я і з місця не зрушу, і нікуди не піду, поки ти все не поясниш! І не скажеш що взагалі до біса твориться!

- ох, гаразд.. почнемо з того, що ти ж знаєш, що наші почуття взаємні, так?

- ну так ... припустимо ... і що?

- Ну от, коли я люблю жінку, то вона моя, а своє я ні з ким ділити не збираюся! Це зрозуміло?

- Зрозуміло, але це тут, причому Майкл? поясни нормально! Досить вже цими натяками та жартами!

І він підійшов, обійняв і продовжив:

- все дуже просто моя мила, після того як я вчора побачив як цей виродок Майкрост до тебе торкається, я зрозумів, що я не хочу щоб до тебе крім мене хтось торкався! Особливо ВІН! Це зрозуміло?

- містере Ларсон ви, що мене приревнували? До нього?

- Так! ще й як!

- ох, Майкле, ревнощі це звичайно добре, мені приємно, що ти МЕНЕ ревнуєш, але тягти мене сюди, щоб це сказати, тобі не здається що це ну дуже вже занадто? А?

- Ні крихітко, тому що, я вирішив, що більше я не хочу ховатися, і відкрито всім сказати, що ти МОЯ! І лише МОЯ! І це назавжди!

- ну, на мою думку, завдяки моїй мамі всі і так це знають… так що на рахунок цього не варто хвилюватися…

- так, але вони це знають, по одному, і спочатку це було фейком, а я хочу по-іншому ... по-справжньому.

- Господи Ларсон, що ти вже задумав, А?

- все дуже просто міс Глас.

- Тобі, може, і просто так, а мені ні!

- ох, добре Саманта, я скажу це, я хочу, щоб ти стала моєю дружиною, сьогодні і зараз!

Господи він і, правда, це сказав? Чи це глюки ? Але я ще нічого не пила! Мабуть, Майкл зовсім з котушок злетів.

- Майкл, це….

- я знаю, несподівано, не плановано, і може навіть зарано, і ще не так як ти цього заслуговуєш, знаю, Сем ... але.

- Ось тут ти правильно сказав Майкл! Все рано й не так!

- але я цього хочу, дуже Сем… і зараз…

- чому зараз?

- тому що, я більше не хочу чекати, я тебе люблю, і хочу бачити тебе поряд, вранці прокидатися поряд, увечері засипати поряд, обіймати тебе цілувати, весь час словом завжди…

- А як же батьки?

- думаю, вони будуть раді.

- а весілля?

Я в шоці, що це сказала, але так я це сказала!

- Це не проблема, зараз ми просто розпишемося, а весілля буде, тоді коли ти захочеш, і таким як ти захочеш Сем…

- а якщо взагалі не захочу?

- тоді не буде.

- а якщо я взагалі за тебе заміж не хочу Майкл, га? ти про це не подумав? Чи втратив таку важливу деталь?

- Значить так от, так?

- Так!

- Я тобі не вірю Саманта!

- Твої проблеми Ларсон!

І тут на наші оці всі крики вийшла жінка в сірому костюмі років близько 40, мабуть працівник РАГСу, і сказала:

- О, містере Ларсен, ви вже тут, це добре! У нас все готове. Якщо ви готові, ми можемо починати!

- Так, Лорейн, дякую це добре ...

Ох, значить, просто Лорейн?! От бабник хрінів! Господи скільки в нього цих баб було?! Мені навіть страшно уявити.

- То ви готові містер Ларсон? Чи можемо починати?

- Ні, Лорейн, нам з моєю нареченою потрібно ще пару хвилин, ми, як будемо готові самі зайдемо!

- добре містер Ларсон.

        І вона пішла. І він знову звернувся до мене: