Розділ 7: Чарівна істота

Минали години. Джев і Саша не бачили Борді.

Усі збилися — чи день чи ніч?

Але саме сьогодні на другий день у цьому університеті друзі зайшли у незнайому кімнату.

Спочатку вона їм здалася технічним приміщенням але у сміттєвому кошику щось стогнало

Саша несміливо підійшла на звук.. І враз до неї на живіт приклеїлось щось між жабкою і метеликом.

Але дівчина інстинктивно скинула створіння

— Фу яке воно бридке! Розглядував Джевісон істотку

— Вона зовсім маленька як дитина! Що вона тут загубила?

Напів жабка напів метелик почала тихенько перекидати лапки а коли друзі не слідували за нею вона поверталася 

—  Певно хоче щось нам сказати. Розмірковував Джев. Може в неї ще й сім'я є. 

Жабка нічого не відповідала. Вона лише завела друзів у ще одну не знайому кімнату. Жабка почала пригати поряд з шафою повною вішалок 

— Чого це вона так хвилюється? Нам треба слідувати за тобою? 

Жабка не відповідала але на секунду-дві зупинившись, подивилася жалібно на Сашу

— нам треба відкрити шафу! 

Друзі відкрили дверцята та там не був одяг, там був тунель. Сходи у ньому вели нагору.

Животик жабки почав світитися і вона почала пригати поряд зі сходами

Саша: — що це може означати? Вона напевно замаленька щоб сама підніматися. А точно! Ти просиш щоб ми взяли тебе на руки і піднімалися сходами? 

Жабка зупинилася і кивнула головою.

Коли вони прийшли нагору там було справді технічне приміщення і великий словник

Саша оглянула його. На словнику було накарбовано «Словник з жаб'ячої»

Жабка почала квакати а дівчина старалась швидко гортати підручник щоб перевести на їхню мову

Жабка (переклад зі словника): Джев, Саня, допоможіть! Мене зачарував якийсь слизняк! Я Борді, я прибирала класну кімнату і якийсь окунь направив на мене свою палицю і зробив цією не-до жабою!

Джев: Борді що нам зробити щоб тебе розчарувати

Жабка: Я думаю що треба знайти отого окуня і відібрати палицю, або знайти протизакляття або зілля

Саша: як отой окунь виглядав?

Жабка: Як окунь — не великий, менший за всіх учнів зелений і вусатий з довгими руками в ногами 

Джев: а де ж його нам шукати?

Жабка: на столі в директора лежить альбом — там список і фотографії кожного учня цієї школи. Там є і номер кімнати у якій він живе. Можемо не помітно вкрасти альбом.

Саша: він певно товстий, директор помітить пропажу.

Жабка: тож ви мої друзі не хочете мене рятувати?

Джев: та звісно хочеться! Але Борді я не знаю чи це так на тебе вплинуло тіло жаби але поводиш себе дуже дивно...

Жабка: ТИ НАЗИВАЄШ МЕНЕ ДИВНОЮ?!

Джев: Звісно ні! Ти просто поводишся незвичайно

Жабка: Як так «незвичайно». Не розумію про що мова.

Друзі та жабка вийшли і пішли коридором до кабінету.

Саша почала стукати в двері директора 

Директор: Заходьте!

Крикнув директор 

Пара зайшли до кімнати а Жабку залишили чекати в коридорі.

Саша: можна подивитися альбом?

Директор: який саме?

Саша поклала палець на товстезну книгу 

Директор: А навіщо він вам? 

Саша: н-нам треба знайти одного учня. В-він забув-в свою п-палочку

Дівчина відчувала як у неї починають трястися ноги .

Директор протягнув альбом до рук і схопив пальці Саши щоб вона міцніше тримала 

— тільки не загуби його і поверни через 24 години. Таймер пішов.

Саша потягнула Джевісона за руку і витягнула в коридор

— у нас все вийшло, ось альбом!

Жабка почала гортати альбом і вказала липкою лабк ою на учня — геть жовтого і справді схожого на окуня.

Під фотографією було написано 

«Артем Кіфоннов кімната №3»

— Де ж знаходиться ця кімната?

Запитав Джев 

Жабка: за мною!

Вони оминали кабінети і тут зупинилися біля кімнати №3

— Відчиняй. Чому не відчиняєш?

Джев дивився на Сашу а Саша на двері. Вона вже тримала ручку Але невпевненість її поглинала. Вона відчувала що стає червоною

Враз вона випустила двері і відійшла

— Я не буду відкривати. Відкривайте самі.

— у чому справа?

— Вона не викликає ніякої  довіри

Джев пожав плечима. Він натиснув на ручку двері але двері були зачинені. 

— Борді, ти ж тут прибиральниця, може якщо я витравлю двери лазером, може ніхто не помітить?

Та враз з середини кімнати почувся голос Борді:

— Та не вже ви тут? Я зараз видімкну.

Двері відчинилися і з них вийшла Борді у костюмі прибиральниці.

О Стелло що ти тут робиш?

Борді вказала на Жабку 

Враз подруга гайнула в кімнату і вийшла з чарівную паличкою:

— Ахалай сім-салам, заклинання минай!

Перед нами замість жабки постала

Істота схожа на дівчинку років 9-и але з фіолетовою шкірою і волоссям.

— Чого це ти тут? Запитала Борді 

— Я сказала твоїм друзям що ти це я бо якщо я б так багато усе пояснювала вони б скоріше пішли а не врятували мене. Горнальд знову бешкетує

Саша сторопіло стояла, її щоки палали малиновим

— Я думаю вам все ж таки треба розказати що тут сталося. Відрубав Джев, подивившись з очікуванням на Борді 

— Мене зробили прибиральницею тут і ми подружилися зі Стеллою. Це довга історія але Горнальд постійно знущався з неї і ось знову наслідки його витівок. А я просто прибрала тут кімнату.

Директор потім сильно сварився на Джева і Сашу бо вони не повернули альбом вчасно і відволікли прибиральницю