Саша: «Отже це якийсь універ-жахів і усіляких примар... А якщо той хлопчик за вікном людина і з ним зробили те що в книзі не сказано... А як його звати?!»
Знайомий хлоп'ячий голос відповів:
— Я Чарльз
Саша почула що у неї трясуться руки але сказала:
— Чарльз я дуже перепрошую що зламала твого друга я не знала. Ми просто сильно злякалися, виходь!
Перед нею постав невеличкий хлопчик, на його обличчі з'явилася усмішка хоч носу і очей не було.
— Як тебе звати?
Запитав глухим голосом хлопчик
— Я Олександра, а на підлозі Джев.
Ой ле-ле! Я ж зовсім забула про нього
Джев враз сів на підлозі вступившись у книгу «Мауглі»
— Це не звичайна книга, спробуйте нажати
Чарльз: — Так не прикольно. Там не красиво і ходять чудовиська а тут тихо і тепло, і багато книжок
Саша: Але нам треба виходити!
Останні слова Чарльза задзвеніли і Саша побачила перед собою або над Джевісона.
Джев: Ти як?
Саша: Голова... А де ми?
Вони справді стояли посеред темного приміщення схожого на кабінет директора. На столі горіла свічка а за ним сидів ніжно блакитний напівпрозорій як примара дідусь і писав щось чорнилами.
Саша злізла з Джева і стала ногами на напрочуд м'яку підлогу.
Дідусь не подивившись на них запитав:
— Ваші прізвища, і по-батькові ?
Саша: — ну я Безгуронівна а по-батькові Вікторівна.
Джев теж представився в дідок записав їх імена у блокнот.
Дід: Нам як раз не вистачає вчителів і прибиральниць, ви двоє будете вчительками молодшого классу З, а ваша подруга вже прибирає класні кімнати. У вас перший урок через 1 годину. Матеріали беріть на столі .
На його столі лежали 2 папки:
Одна червона друга зелена
Саша: — Це типу по нашому кольору волосся?
Дідок розсміявся: А добре я придумав, га?
Джев: дуже креативно...
У червоній папці лежали 10 зошитів у краплинку, 10 чарівних корінь дерев, 20 цукерків схожих на око і підручник з «ГлазоКроннЯ»
У другій папці було все теж саме.
Маленький пухнастий примарний котик провів пару до классу.
За партами сідали не великі але чудернацькі чудовиська:
У одного усе тіло у оках у іншого на язик усипан їми, кожен був гірший за попереднього але у кожного було мінімум 3 ока.
Саша: *кхм-кхм* — Доброго дня шановні... Жахи..«А як їх називати? В якщо образаться і з'їдять на місці? А у них є...» її думки враз перебив Джевісон
— Мене звати Джев Озброєний , моя допоміжниця Олександра Безгуронівна. Сьогодні ми будемо вив-вч-чатти багатоочних . Почнемо
Саша нічого майже не говорила, Джев нескінченно пояснював шось в учні-жахи писали усе тими чарівними коренями у зошит. Коли перший урок закінчився вчителя йшли темним коридором, єдиним світлом був місяцем:
— Джев, як ти стільки всього балаболив весь урок?
— Тобі хіба не дали сценарій?
Саша подивилася на нього — він виглядав так ніби нічого не було і це звичайне діло
Саша: О господи Боже, будь ласка зроби так щоб це був страшенно реалістичний кошмар і ми прокинулися біла багаття!
Джевісон і Саня почистили зуби і полягали спати у спільній кімнаті для вчителів. У кімнаті було ніби легше повітря — поряд з ними спали ще 5 вчителів і усі люди, майже кожен чоловік і тільки 1 жінка.