4 квитки до божевілля

Розділ 6: Перший урок

Саша: «Отже це якийсь універ-жахів і усіляких примар... А якщо той хлопчик за вікном людина і з ним зробили те що в книзі не сказано... А як його звати?!»

Знайомий хлоп'ячий голос відповів:

— Я Чарльз

Саша почула що у неї трясуться руки але сказала:

— Чарльз я дуже перепрошую що зламала твого друга я не знала. Ми просто сильно злякалися, виходь!

Перед нею постав невеличкий хлопчик, на його обличчі з'явилася усмішка хоч носу і очей не було.

— Як тебе звати?

Запитав глухим голосом хлопчик 

— Я Олександра, а на підлозі Джев.

Ой ле-ле! Я ж зовсім забула про нього 

 

Джев враз сів на підлозі вступившись у книгу «Мауглі»

— Це не звичайна книга, спробуйте нажати

Чарльз: — Так не прикольно. Там не красиво і ходять чудовиська а тут тихо і тепло, і багато книжок 

Саша: Але нам треба виходити!

 

Останні слова Чарльза задзвеніли і Саша побачила перед собою або над Джевісона.

 

Джев: Ти як?

Саша: Голова... А де ми?

Вони справді стояли посеред темного приміщення схожого на кабінет директора. На столі горіла свічка а за ним сидів ніжно блакитний напівпрозорій як примара дідусь і писав щось чорнилами.

 

Саша злізла з Джева і стала ногами на напрочуд м'яку підлогу.

 

Дідусь не подивившись на них запитав:

— Ваші прізвища, і по-батькові ?

Саша: — ну я Безгуронівна а по-батькові Вікторівна.

Джев теж представився в дідок записав їх імена у блокнот.

 

Дід: Нам як раз не вистачає вчителів і прибиральниць, ви двоє будете вчительками молодшого классу З, а ваша подруга вже прибирає класні кімнати. У вас перший урок через 1 годину. Матеріали беріть на столі .

На його столі лежали 2 папки:

Одна червона друга зелена 

 

Саша: — Це типу по нашому кольору волосся? 

Дідок розсміявся: А добре я придумав, га?

Джев: дуже креативно...

У червоній папці лежали 10 зошитів у краплинку, 10 чарівних корінь дерев, 20 цукерків схожих на око і підручник з «ГлазоКроннЯ»

У другій папці було все теж саме.

 

Маленький пухнастий примарний котик провів пару до классу.

За партами сідали не великі але чудернацькі чудовиська:

У одного усе тіло у оках у іншого на язик усипан їми, кожен був гірший за попереднього але у кожного було мінімум 3 ока.

 

Саша: *кхм-кхм* — Доброго дня шановні... Жахи..«А як їх називати? В якщо образаться і з'їдять на місці? А у них є...» її думки враз перебив Джевісон

— Мене звати Джев Озброєний ,  моя допоміжниця Олександра Безгуронівна. Сьогодні ми будемо вив-вч-чатти багатоочних . Почнемо 

 

Саша нічого майже не говорила, Джев нескінченно пояснював шось в учні-жахи писали усе тими чарівними коренями у зошит. Коли перший урок закінчився вчителя йшли темним коридором, єдиним світлом був місяцем:

— Джев, як ти стільки всього балаболив весь урок? 

— Тобі хіба не дали сценарій?

Саша подивилася на нього — він виглядав так ніби нічого не було і це звичайне діло 

 

Саша: О господи Боже, будь ласка зроби так щоб це був страшенно реалістичний кошмар і ми прокинулися біла багаття!

Джевісон і Саня почистили зуби і полягали спати у спільній кімнаті для вчителів. У кімнаті було ніби легше повітря — поряд з ними спали ще 5 вчителів і усі люди, майже кожен чоловік і тільки 1 жінка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше