Розділ 5: Похід до лісу

Кожен з цієї компанії сидів, і думав:

«сьогодні неділя, останній день тижня і вихідний, що ж нам такого придумати щоб весело провести час?»

І тут придумали:

Джев пише: — Усім привіт, я згадав одну забаву! 

Скарлетт: що ви знову хочете утнути?! Я після пригод з мотоциклами не хочу більше  нікуди 

Джев: Скарлет то був єдиний випадок! Отже я хочу щоб ми поїхали до лісу! 

Саша: ТОЧНО! Влаштуємо там пікнік або ночівлю, ой... А як ми будемо добиратися додому? 

Борді: Ну як прийшли так і повернемося 

Джев: можна взяти з собою камінці або якісь яскраві речі, і класти їх за собою поки йдеш 

Саша: Ну то збираємося! З мене вся їжа. 

Коли всі підійшли до місця  призначення, вони сунули до лісу. Вони йшли а Джевісон раз по раз кидав позад них пляшки. Ось уже надходив вечір і друзі розклали багаття. 

Саша: тут так тепло і приємно! Ви брали з собою ковдри? 

Скарлет: Ну як з вами не візьмеш ковдру?! Я ще човна взяла, і ігри настільні, ви якщо щось уткнете потім не виберемося! Звісно ж Скарлет посміялися. Вона взяла маленького малолюсінького човника як дітки граються у дворі. 

Борді почала розглядувати його з усіх сторін так серйозно ніби від чого човника залежить їх життя: 

Виглядає як звичайний човник. Як же ми на ньому попливемо?! Він замалий для мене та навіть моєї ноги...

Джев: Борді, не треба нікуди не ньому плисти!

Саша: тут навіть річок нема...)

Уже зовсім зовсім стемніло і друзі почали жарити шашлик та зефір.

Джев побачив старий будинок . Ця споруда була вельми красива, вочевидь вже досить стара . 

Саша: Ва-у-у... Тут так красиво... Давайте спробуємо зайти всередину? Хоч це й трохи небезпечно... Я вмираю з цікавості будь ласка! Тільки на перший поверх 

Скарлет: ой ні я з вами точно не піду туди! Я зостануся тут 

Коли друзі зайшли до будинку (ну крім Скарлет) підлога дуже скрипіла, А зі стелі з весіла лампа. Велика лампа, красива, старовинна.

І тут ввімкнулося світло. Усі дуже злякалися крім Борді

Джев: — борді що ти робиш? Якщо тут хтось є? Вони ж нас побачать! 

Борді: ой та хто тут живе тут навіть нема ліжка і автомо... Усі вони побачили що до вікна під'їхав порожній автомобіль

Борді: давайте підемо звідси поки не пізно... Вона стояла оторопіло дивившись на чорне як смола авто

Джев: то це напевно хтось сміється з нас! Напевно хтось може й Скарлет, або ще хто-небудь зі знайомих нас тролять, сховалися де-небудь або автопілот вбудували

Саша: Джев але там точно нікого не має!

Друзі хотіли вийти на вулицю але замість землі перед собою бачили тільки... Порожнину.

Землю на якій тільки що стояла їх подруга Скарлетт ніби ввезла без сліду. Скарлетт уже не було поряд друзі її не бачили. 

Саша: СКАРЛЕЕЕЕТ!!! ТИ НАС ЧУЄШ?

Тут незрозуміло звідки відгукнувся знайомий голос, ніби він дуже дуже поряд: 

Та що ви орете? Я ж тут стою перед вами 

І тут порожнина ніби розтанула перед друзями. Перед ними стояла їх цілісінька подруга, і роздратовано дивилася їм у вічі. 

Саша: ми вже якісь глюки почали ловити у тому будинку... Там таке творилося, я клянуся я не бачила тебе хоч вбий! А тут порожнина перед нами розтанула...

Скарлет: ой ну понапридумайте щось там ще. А потім вас зібрала Баба Яга на автомобілі і кормила яблуками 

Джев: ЦЕ СПРАВДІ БУЛО ТАК! Скарлет будь ласка повір нам!

Борді: ми всі це бачили! 

Скарлет: краще полягайте вже спати а то ви напевно вже втомилися. 

На наступний день вони прокинулися на скрипучій і холодній підлозі. Скарлет поряд не було. Перша прокинулася Борді.

— Доброго або ні.... Вона знову оторопіла побачивши навкруги полиці з книгами. Здавалося що там усі книги світу, там і «Гаррі Поттер» був і «Тоня Глімердалл» усе усе! 

Е.. ц-це знову якийсь дурний ж-жарт? І тут почувся дуже грізний басовий і майже живий голос:

— Доброго рано4ку-св1т@ночку! Голос звучав ніби це комп'ютерна гра, техніка.

Потім прокинулася й Саша:

— Борді?! Що тут... Борді це сон?! БОРДІ!

Борди була ніби зачарована, дивилася скрізь простір, у нікуди

— Борді будь ласка подивись на мене!

Борді розвернулася з книгою «Люблю зілля-варення — 13 клас» 

— тихше... Дивись що я знайшла? 

Саша: —ти у своєму розумі?! Ми не зрозуміло де , А ти книжки тут чи...

Борді розгорнула книгу і поряд щось гупнуло. Перед ними постав невеличкий столик та два стільця. На столику стояли невідомі предмети, та невеличка каструлька А перед нею лежав зошит у якому було багато багато не зрозумілого. На другій сторінці зошита було якесь поза нормальне створіння.

Воно ніби справді дивилося але це був лише малюнок у зошиті. Дівчатка змогли розгледіти його ім'я: 

— П...П-еп..Пеппі? Що за...

І тут створіння зісковзнуло з паперу ніби його хтось старанно вирізав. Плоска чорна фігура впала на стілець і почала говорити важким і глухим ніби з-під землі голосом:

— Рецепт приготування зілля отрути:

Інгредієнти — Листя хриплого туману, ігпгмш..

Голос затих, а Саша тримала у руці дві половини чорного створіння — вона зламала його на половинки:

— Воно певно хотіло нас налякати 

Майже кричала Саша

Враз у вікно постукав хлопчик—

Дуже блідий і без обличчя, років 12-и

Він історично кричав:

— ЩО ВИ ЗРОБИЛИ З МОЇМ ДПУГОМ?

він счез а Саша зосталася в кімнаті без Борді, тільки Джев безпосередньо лежав на холодній підлозі. Саша оглянула кімнату:

Половина стола з каструлею та зошитом відрубали, певно половина зараз у кімнаті з Борді.

Вікна хтось заколотів а на підлозі лежав папірець. Саша його обережно підняла і там було написано:

Свідоцтво про закінчення 15-ого классу «Слизькі» 

На папері стояв червоний підпис який не можна було розібрати. Записка геть стара.