День 36. Набір для порядної відьмочки

– У кожної порядної відьмочки має бути під рукою:

– компактний вир, щоб за можливості пірнати у нього з головою

– кілька грам шаленства – щоб було трохи чудасії, але так, вміру

– ще має бути приручений кіт (не обов'язково чорний, але обов'язково чоловічої статі)

– засмалена експериментами робоча книга, де ретельненько записана рецептура всіляких зіль

– ну і, само собою, величезний постійно булькаючий котел із закоханістю прямо посеред барлігу.

Нашо стіки закоханості спитаєте ви?

Ай-я! А то ви не знаєте.

Це життя неможливо прожити тільки зі здоровим глуздом. Обов'язково має бути закоханість, казаном, заповненим по вінця і вщерть.

Запам'ятайте, відьмочки: як тільки надчерпали – миттєво доварюйте ще.

Смілива рука стирчала посеред класу.

– Ну?

– Пані лекторко, – руді кучері допитливої панянки непокірно стирчали в усі боки (здавалося, що саме вони освітлювали приміщення), – то для чого стільки кохання?

– Е, Зеню. Якби ж то ти мене завжди уважно слухала. Не кохання, закоханості.

Лекторка махнула рукою – ніби відрізала наступний сплеск допитливості.

– Ти хоч раз дослухаєш викладача?

Клас миттю принишк, опустивши очі. І лиш Зенині зелениці виблискували з-під лоба.

– Отже, – стара відьмочка провадила далі. – Хотіла розказати про різницю між коханням та закоханістю, ще й пояснити, чому кожна відьмочка потребує так багато другого у житті. Та Зені треба швидше дізнатися. Тож тепер самостійно знайдіть цю відповідь у параграфі 20.

12 пар очей метнули невдоволений погляд на звичну порушницю спокою не лише всього класу, а й школи.

А досвідчена викладачка тихенько посміювалася про себе, зберігаючи суворе обличчя. "Зеню, Зеню, я ж знаю твою вдачу. І бач, навіть точно прорахувала і момент, і твоє питання. Що ж, дівчино, дякую. Вголос я тобі цього не скажу. Але саме ти найбільше розпалила зацікавленості серед дівчат.

Ну що ж, побачимо, чи засвоїте ви з підручника головне: "До всього в житті потрібно підходити із захопленням закоханості. А от кохання знайти лиш раз і берегти його в серці на сотню або й тисячу років".